Запитай юриста
Відповідно до ст. 720 Цивільного Кодексу сторонами у договорі дарування можуть бути як фізичні, так і юридичні особи (податкові агенти). Якщо дарування йде від фізичної особи, кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими Податковим Кодексом для спадщини. Тобто за ставками 0, 5, 15 та 17 % від доходу у вигляді вартості дарунку.За нульовою ставкою оподатковується вартість отриманої спадщини особою, яка є інвалідом 1 групи, дитиною-інвалідом, особою, яка має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування(ст.174.2.1 ПКУ). Добавил: Мирослав |
Призначення пенсії за віком на пільгових умовах Відповідно до ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, — за Списком № 1, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці — жінкам. Працівники, які зайняті повний робочий день на інших роботах у шкідливих і важких умовах праці, — за Списком № 2, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію: чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років — на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи у шкідливих і важких умовах праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону про пенсійне забезпечення, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи — чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи — жінкам. Згідно зі ст. 100 Закону про пенсійне забезпечення особам, які відпрацювали до набрання чинності цим Законом на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону (01.01.92 р.) повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, установлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону про пенсійне забезпечення, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13, 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383). Списки для визначення права на пільгову пенсію При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 р. Результати атестації робочого місця впливають на призначення пенсії на пільгових умовах Згідно з п. 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначений Порядок набрав чинності з 21.08.92 р., а це значить, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 р. відповідне право впродовж цього періоду має бути підтверджено результатами атестації. Результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо протягом цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий самий порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку № 442), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками. Тобто період роботи із шкідливими умовами праці до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років, якщо протягом цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці. Якщо атестацію було вперше проведено після 21.08.97 р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92 р., 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років, якщо протягом цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці. Якщо ж атестація з 21.08.92 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97 р., право не підтвердилося, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 р. включно, тобто до набрання чинності Порядком № 442. У такому самому порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 р., право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилося. Отже, якщо з урахуванням вищезазначеного порядку особі призначається пенсія за віком на пільгових умовах та до пільгового стажу зараховано період після 01.01.92 р. (навіть якщо зараховано лише по 21.08.92 р.), пенсія призначається за нормами ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення та підлягає відшкодуванню підприємством. Робота в шкідливих умовах за радянських часів Якщо пільговий стаж набуто до 01.01.92 р., то пенсія призначається за нормами ст. 100 Закону про пенсійне забезпечення. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону про пенсійне забезпечення застосовується Список № 2, затверджений постановою № 1173, та пільговий стаж при цьому зараховується до 01.01.92 р. Проведення атестації робочих місць у даному випадку не вимагається. Витрати на виплату пенсії підприємством не відшкодовуються. |
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці надається трудова книжка з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписка із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці (для підтвердження стажу після 21.08.92 р.) та уточнююча довідка (п. 20 Порядку № 637). У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку. Тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки. Якщо підприємство ліквідовано без правонаступника, то пільговий стаж підтверджують відповідні комісії, що діють у кожній області при Пенсійному фонді України. |
|
Згідно Постанови №55 Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.11.2011 року (чинним на даний час) допомога на поховання встановлена в розмірі 2200 грн. Добавил: Валентин |
Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина 5 статті 5 Закону України від 19 липня 1992 року № 2483-XII «Про приватизацію державного житлового фонду»). А точніше кажучи це громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду щодо якого укладено договір соціального найму та громадяни України, які не мають власного житла, більше п’яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.
Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про приватизаційні папери» не визначено терміну використання житлових чеків, а відтак не встановлено строків для приватизації державного житлового фонду. З метою врегулювання відносин, пов’язаних з приватизацією громадянами державного житлового фонду, та підтвердження безстрокового права громадян України на приватизацію 17 грудня 2008 року Верховною Радою України прийнято Постанову № 674 «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України «Про продовження терміну використання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду». Причому якщо загальний термін приватизації житлового фонду не встановлений, то на деякі об'єкти є обмеження. Відповідно до Перехідних положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», приватизувати житлові приміщення гуртожитків можна буде до 2015 року. Якщо будинок або гуртожиток включені до плану реконструкції поточного року, приватизувати житло в них можна тільки після цієї реконструкції. При цьому наймачі, які проживали у квартирах (будинках), житлових приміщеннях у гуртожитках до початку реконструкції, після її проведення мають пріоритетне право на приватизацію (частина 3 статті 2 Закону).
Приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю (частина 1 статті 3 Закону). Наприклад, сім'я з 3 чоловік має право безкоштовно приватизувати 73 кв. м (21 × 3 +10). За решту (надлишкову) площа доведеться доплачувати. Доплата здійснюється цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а в разі їх відсутності – грошима (частина 3 статті 5 Закону). Якщо загальна площа квартири менше тієї, яку можна приватизувати безоплатно, наймачу та членам його сім'ї видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м. (частина 2 статті 5 Закону). Житлові приміщення в гуртожитках передаються у власність громадянам одночасно з передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування) (частина 4 статті 5 Закону). Законом до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло. При цьому, відповідно до статті 64 Житлового кодексу Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо вищезазначені особи, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї. Один з найважливіших моментів приватизації - це збір документів. Отже, громадянином до органу приватизації подаються (стаття 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлового господарства від 16 грудня 2009 року № 396, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року № 396/17404) (далі – Положення № 396): - оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; - довідка про склад сім’ї та займані приміщення; - копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); - документ, що підтверджує невикористання громадянами житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду); - копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; - заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі; - за неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники; згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини; якщо дитина віком від 14 до 18 років (настає неповна цивільна дієздатність особи), додатково до заяви додається письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Дії громадянина: - подання до органів приватизації державного житлового фонду, що створюються місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд документів необхідних для приватизації; - здійснення плати за проведення технічної інвентаризації житла; - оформлення свідоцтва про право власності на житло; - отримання свідоцтва про право власності на житло; - державна реєстрація права власності на житло.
Дії адміністративного органу регулюються Положенням № 396 та передбачають: - розгляд документів, поданих одержувачем; - проведення технічної інвентаризації житла; - проведення розрахунків площі, що приватизується безоплатно, вартості надлишкової загальної площі квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; - видача розпорядження про передачу квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі у власність громадян; - оформлення свідоцтва про право власності на житло та реєстрація права власності реєстраторами; - виписка приватизаційного платіжного доручення для списання житлового чеку з депозитного рахунку по місцю його відкриття; - видача свідоцтва про право власності на житло, витягу про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, технічного паспорту та помітка у всіх паспортах та свідоцтвах про народження громадян віком до 16 років, які брали участь у приватизації житла, про використання права на безоплатну приватизацію житла. Передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації/органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (частина 3 статті 8 Закону. Оформлення свідоцтва про право власності на житло здійснюється на протязі десяти днів з моменту прийняття рішення про передачу житла у власність громадянина (частина 3 статті 8 Закону. Оформлення державної реєстрації права власності на житло здійснюється органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, що створений при Міністерстві юстиції Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстр). |
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про відпустки" жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). Також хотілося б відмітити і про податкову соціальну пільгу для одиноких матерів. Так, відповідно до статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку, який є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником), має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. |
Договір дарування ( дарча ) фіксує добровільну передачу однією особою свого майна ( в тому числі нерухомого ) у власність іншій особі безоплатно. Договір дарування належить до класу " реальних договорів" , тобто набирає чинності з моменту передачі предмета договору в користування іншій особі. Це означає , що якщо дарувальник обіцяв зробити подарунок , але не зробив - звертатися до суду марно. Зате якщо майно передано в дар за договором дарування , дарувальник вже не може скасувати свою волю і заявити , ніби майно у нього вилучили безпідставно .
Договір дарування є безоплатною угодою , а значить , одаровуваний після прийняття майна в дар не несе перед дарувальником ніякої матеріальної відповідальності .
Дієздатність дарувальника - найважливіша умова для укладення договору дарування . Якщо сторонами договору дарування стають неповнолітні особи або особи з обмеженою дієздатністю , буде потрібна згода батьків ( у першому випадку) або опікунів.
Договір дарування фіксує не тільки волю дарувальника , а й згоду обдаровуваного особи прийняти майно .
Договір дарування посвідчується нотаріусом тільки за наявності правовстановлюючих документів на майно , яке передається в дар . Також нотаріус повинен переконатися у відсутності заборони на відчуження об'єкта дарчим . Не може бути передано в дар арештоване майно.
Якщо в дар передається майно, що є спільною власністю подружжя ( наприклад , квартира або будинок , придбані під час шлюбу ) , для посвідчення дарчим буде потрібна згода другого чоловіка - письмове та нотаріально завірене . Один з подружжя у своїй заяві про згоду може вказати , кому саме він згоден подарувати майно. Нотаріус зобов'язаний перевірити , щоб умови , викладені в злагоді , збігалися з умовою договору дарування .
Якщо дарувальником виступає юридична особа , нотаріус перевіряє , чи дозволяють установчі документи здійснювати дарування . |
|
| Пошук на сайті |
|---|
 |
| Відвідувачі онлайн |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
