Доброго дня!

Загальний порядок виконання рішень викладено у главі п′ятій Закону України "Про виконавче провадження".

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Під поняттям "майно" боржника слід розуміти як окремі речі та їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що на момент вчинення виконавчого провадження є у нього.

Доброго дня!

Інформація надана у статті Пенсія по втраті годувальника: поняття і порядок виплат

Доброго дня!

Порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян визначений у відповідному Положенні, затвердженому Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396.

Відповідно до пункту 17 цього Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім’ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Органом приватизації, як правило, є або міськвиконком місцевої ради, або одне з комунальних підприємств, утворених ним.

Згідно з пунктом 18 Положення громадянином до органу приватизації подаються:
     оформлена заява  на  приватизацію квартири (будинку),  жилого
приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
     довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
     копія ордера про надання жилої площі  (копія  договору  найму
жилої площі у гуртожитку);
     документ, що підтверджує невикористання  ним  житлових  чеків
для приватизації державного житлового фонду;
     копія документа,  що  підтверджує  право  на  пільгові  умови
приватизації;
     заява - згода тимчасово відсутніх  членів  сім'ї  наймача  на
приватизацію квартири  (будинку),  жилих  приміщень  у гуртожитку,
кімнат у комунальній квартирі.
     За неповнолітніх    членів   сім'ї   наймача   рішення   щодо
приватизації   житла   приймають   батьки    (усиновлювачі)    або
піклувальники.   Згоду   на   участь  у  приватизації  дітей  вони
засвідчують своїми підписами у заяві біля  прізвища  дитини.  Якщо
дитина   віком  від  14  до  18  років  (настає  неповна  цивільна
дієздатність  особи),  додатково  до  заяви   додається   письмова
нотаріально   засвідчена   згода   батьків   (усиновлювачів)   або
піклувальників.
     Прийняті документи   реєструються   органом   приватизації  в
окремому журналі.
     Форму журналу   реєстрації   заяв   та  прийнятих  документів
наведено у додатку 3.

Доброг дня!

Так неможливо. Спочатку потрібно набути права власності на будинок( переоформити на себе). Тільки після цього Ви маєте право розпоряжатися ним на власний розсуд.

Доброго дня!

Вилечення водійських прав це позбавлення права керувати транспортними засобами за скоєне адміністративне правопорушення. Тому здати на категорію буде можливо тільки після повернення прав власникові.

Зміна по батькові неповнолітньої дитини може мати місце, якщо:

а) батько дитини змінив своє ім'я — це веде до беззастережної зміни;

б) батьком дитини був записаний чоловік зі слів матері, а потім біологічний батько

визнав себе батько дитини;

в) дитина була записана по батькові за правилами частини першої статті 135 СК,

а потім мати з цією особою зареєструвала шлюб і вона визнала себе батьком цієї дитини;

г) коли дитина відповідно до статті 231 СК усиновлена особою чоловічої статі. Акт

усиновлення анулює правовий зв'язок усиновленого з рідним батьком.

У цьому випадку до чотирнадцяти років згода малолітньої дитини на зміну по батькові не вимагається, але відповідно до статті 171 СК, частини другої статті 12 Конвенції про дитину дитина повинна бути вислухана безпосередньо або через представника чи відповідний орган.

Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, відповідно до статті 32 ЦК України набуває неповну цивільну дієздатність і у зв'язку з цим набуває певних прав у суспільстві, асоціює своє ім'я із тим по батькові, яке є у її документах. Наприклад, неповнолітня дитина після чотирнадцяти років самостійно здійснює права та результати інтелектуальної творчої діяльності, що охороняється законом, самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджається вкладом тощо, і зміна по батькові призведе до непередбачених труднощів, тобто необхідно буде заміняти авторство, банківський вклад тощо.

Тому її згода чи заперечення на заміну по батькові матиме вирішальне і остаточне значення.

Законом не передбачено оскарження до суду відмови неповнолітньої дитини на зміну по батькові.

Після досягнення повноліття особа може змінити по батькові за загальними правилами (див. Положення про порядок розгляду клопотання про перемір громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затверджене Кабінетом Міністрів України від 27 березня 1993 року № 233).

Зміна по батькові неповнолітньої дитини може мати місце, якщо:

а) батько дитини змінив своє ім'я — це веде до беззастережної зміни;

б) батьком дитини був записаний чоловік зі слів матері, а потім біологічний батько

визнав себе батько дитини;

в) дитина була записана по батькові за правилами частини першої статті 135 СК,

а потім мати з цією особою зареєструвала шлюб і вона визнала себе батьком цієї дитини;

г) коли дитина відповідно до статті 231 СК усиновлена особою чоловічої статі. Акт

усиновлення анулює правовий зв'язок усиновленого з рідним батьком.

У цьому випадку до чотирнадцяти років згода малолітньої дитини на зміну по батькові не вимагається, але відповідно до статті 171 СК, частини другої статті 12 Конвенції про дитину дитина повинна бути вислухана безпосередньо або через представника чи відповідний орган.

Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, відповідно до статті 32 ЦК України набуває неповну цивільну дієздатність і у зв'язку з цим набуває певних прав у суспільстві, асоціює своє ім'я із тим по батькові, яке є у її документах. Наприклад, неповнолітня дитина після чотирнадцяти років самостійно здійснює права та результати інтелектуальної творчої діяльності, що охороняється законом, самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджається вкладом тощо, і зміна по батькові призведе до непередбачених труднощів, тобто необхідно буде заміняти авторство, банківський вклад тощо.

Тому її згода чи заперечення на заміну по батькові матиме вирішальне і остаточне значення.

Законом не передбачено оскарження до суду відмови неповнолітньої дитини на зміну по батькові.

Після досягнення повноліття особа може змінити по батькові за загальними правилами (див. Положення про порядок розгляду клопотання про перемір громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затверджене Кабінетом Міністрів України від 27 березня 1993 року № 233).

Доброго дня!

Глава 22 Земельного кодексу України має назву «Припинення прав на землю» і визначає перелік підстав для припинення права власності на земельну ділянку:

    добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
    смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
    відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
    звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
    відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
    конфіскація за рішенням суду;
    невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк.

Земельним законодавством  також передбачено перехід права власності на земельну ділянку у разі переходу права власності на будову, споруди, що знаходяться на ній, якщо інше не передбачено договором відчуження і не змінюється цільове призначення земельної ділянки.

Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. І тоді органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку.

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

    використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
    конфіскація;
    викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
    примусового звернення стягнення на земельну ділянку з зобов’язань власника;
    невідчуження земельної ділянки іноземцями та особами без громадянства у встановлений строк;
    неусунення допущених порушень законодавства в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

При цьому під допущеними порушеннями законодавства розуміють:

    забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами;
    засмічення земель забороненими рослинами;
    пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;
    порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються;
    використання земель способами, які завдають шкоди здоров’ю населення.

Доброго дня!

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в процентному відношенні від заробітку загиблого годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.

Членам сімей військовослужбовців, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час пенсія призначається в розмірі 40 відсотків від заробітку годувальника. В таких же розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Сім'ям військовослужбовців, померлих внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби пенсія призначається в розмірі 30% від заробітку годувальника.

Мінімальний розмір таких пенсій не може бути нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Нагадуємо, що пенсія по втраті годувальника є окремим видом пенсії, а не доплатою або надбавкою до інших видів пенсійного забезпечення. Якщо особа має право одночасно і на пенсію по втраті годувальника і на інший вид пенсії, він чи вона можуть вибрати тільки один вид пенсії.

Підвищення пенсій по втраті годувальника відбувається в тих же випадках, що і підвищення інших видів «військових» пенсій: у разі збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та підвищення прожиткового мінімуму.