Запитай юриста
При оформленні піклування над пенсіонером-інвалідом піклувальник і пенсіонер мають бути прописані за однією адресою чи можуть бути за різними?
Доброго дня!
Можуть бути за різними. Детальніше тут.
Добавил: Олена |
чи буде платити податок на земельний пай фізична особа, якщо він не перебуває в оренді? Якщо так, то скільки?
Доброго дня!
Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) земельний податок (далі – податок) – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок
та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно зі ст.ст. 269, 270 Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Тобто платниками податку з числа фізичних осіб є, зокрема власники земельних часток (паїв).
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 Кодексу (п. 286.5 ст. 286 Кодексу).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).
Разом з цим, п. 281.3 ст. 281 Кодексу визначено, що від сплати податку звільняються на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних часток (паїв) за умови передачі земельних часток (паїв)
в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.
Згідно зі змінами, внесеними Законом від 28.12.2014 р. №71-VIII до Податкового кодексу, плата за землю тепер є складовою податку на майно (поряд з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортним податком).
Окрім того, змінено ставки земельного податку.
Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 % (раніше - 1%) від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки.
Зазначено також, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 % від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Змінами також зменшено кількість пільговиків-юросіб. Так, тепер від сплати податку звільняються лише:
- - санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
- - громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці;
- бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується КМУ. Добавил: Конончук Валентина Петрівна |
Доброго дня.Моя сестра інвалід дитинства.В 2011 році огляд МСЕК написано що потребує стороньої допомоги.Рекомендовані заходи по відновленню працездатності лік. у психіатрії.Підскажіть будьласка до кого мені звернутись по оформленю опікунства.
Доброго дня!
Для оформлення опікунства Вам потрібно звернутися до органу опіки та піклування по місцю проживання сестри. Добавил: Таня |
Доброго дня. Я знаходжусь в дектретній відпустці, дитині (перша дитина) 1рік. 8 місяців. Допомога при народженні першої дитини оформлена на чоловіка, і на його картку приходять кошти. Зараз мені прийшов лист з Департаменту соціальної політики, щоб я переоформила допомогу на себе, томущо стаж зараховується з липня 2014 року чоловікові , а не мені ( чоловік тимчасово не працює). Запитання: як мені буде в подальшому зараховуватись стаж? і що 8 місяців буде мені не зараховано???(з липня 2014 по лютий2015) мій стаж буде перерваний??? Як правильно мені поступити в цій ситуації??? Дуже дякую, якщо я отримаю відповідь на моє запитання.
Доброго дня!
Так, це правда.
Згідно ст.21 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці"
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
На даний час одноразова допомога при народжені дитини та допомога по догляду за дитиною до 3-х років поєднані в одну виплату. Тому так і виходить, що хто отримує допогу, тому і зараховується страховий стаж. Добавил: Богдана |
чі маю я право на допомогу чі пенсію на неповнолітню дитину якщо колишній чоловік помер? ми 8 років як розлучені,аліментів він несплачував
Доброго дня! Так, Діти Вашого колишнього чоловіка мають право на пенсію по втраті годувальника. Детальніше тут. |
Чи можливо оформити опікунство пенсіонера сторонньою людиною при наявності сина та онуків?
Доброго дня!
Так, можна. Детальніше тут Добавил: Катерина |
Я инвалид 2 группы с 2010 года родилась в сентябре 1958 года, в марте 2015 года я могла бы получать пенсию по возрасту,стаж 30 лет.Что необходимо сделать чтобы перейти на пенсию по возрасту и стоит ли это делать ? Буду благодарна за ответ.
Доброго дня!
Згідно статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Згідно частини 3 статті 45 цього Закону, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Щодо питання чи потрібно це робити- Все залежить від суми пенсії, яку Вам нарахують. Яка буде більша пенсія на такій і залишайтесь.
Добавил: Наталия |
Як стягуються аліменти з батька який працює закордоном а мати з дитиною проживає на Україні.
Щодо порядку сплати аліментів, у випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги.
Не припиняють права дитини на утримання такі обставини, як переїзд дитини чи одного із батьків - платника аліментів на постійне місце проживання за кордон та зміна ними громадянства.
У випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реалізується це положення згідно з Порядком стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року за № 1203.
Даним Порядком передбачено, що у разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, на постійне місце проживання до іноземної держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, він зобов’язаний виконати аліментні зобов’язання щодо утримання дитини (дітей) до досягнення нею (ними) повноліття. Ці зобов’язання оформлюються у вигляді договору між цією особою та тим із батьків, з ким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником, чи договору про припинення права на аліменти на дитину (дітей) у зв’язку з переданням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
У випадку невиконання аліментних зобов’язань особою, яка виїжджає за кордон, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.
З метою запобігання ухилення батьків від виконання обов’язку утримувати дітей до їх повноліття встановлено, що особа, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, одночасно із завою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті за наявності дитини (або дітей), яка залишається проживати в Україні, подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні, договір про сплату аліментів на дитину або нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, чи копію рішення суду про плату аліментів. До моменту одержання паспорта зазначена особа зобов’язана подати до органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні відповідний документ, що підтверджує виконання нею аліментних зобов’язань, - нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява не подавалася раніше) або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів провадилось за рішенням суду).
У разі невиконання аліментних зобов’язань на момент одержання паспорта до особи, яка виїжджає на постійне місце проживання за кордон, застосовуються обмеження, передбачені чинним законодавством.
Особа, яка виїхала за межі України для тимчасового перебування і має в Україні малолітню або неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання про залишення для постійного проживання за кордоном подає до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном документи, передбачені пунктом 2 цього Порядку (а саме, договір про виплату аліментів, або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів).
У випадку наявності неврегульованих аліментних зобов’язань керівник дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном відмовляє в задоволенні клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають.
Щодо порядку стягнення аліментів за кордоном.
20 липня 2006 року Україна приєдналася до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. Сторонами цієї конвенції є 61 держава світу (Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка).
Ця Конвенція дозволяє не лише визнати й виконати рішення суду України на територіях указаних держав, а й на підставі наданих документів прийняти рішення про стягнення аліментів у цих державах.
Зокрема, у разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, до держави через Міністерство юстиції надсилаються документи, необхідні для розгляду справи по суті.
Звернення про вирішення питання про стягнення аліментів на підставі Конвенції оформлюється позивачем письмово в довільній формі.
До звернення додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, а також переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову тієї країни, на території якої пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо, - на англійську чи французьку мову.
Заява надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції. Міністерство юстиції надсилає заяву органу країни, де знаходиться відповідач, протягом місяця від дня її надходження.
Конвенція про стягнення аліментів за кордоном надає можливість також виконання рішення українського суду про стягнення аліментів. Порядок такого виконання визначений в Інструкції щодо порядку стягнення аліментів за кордоном, яка затверджена наказом Міністерства юстиції № 121/5 від 29 грудня 2006 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2006 року № 1390/13264 . Добавил: Шатник Наталия Федоровна (nschatnick) |
Добрий день! Підкажіть будь ласка! В державну установу в вересні 2014 року прийняли працівницю (вона прийшла до нас одразу після університету і у неї є дворічна дитина) на період відпустки по догляду за дитиною до трьох років основного працівника (тобто до жовтня 2017 року). Пропрацювавши 5 місяців, вона хоче взяти відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Дитині виповниться три роки у серпні 2015 р. Чи маємо ми право відмовити їй у відпустці до трьох років? Якими нормативними документами нам керуватись?
Доброго дня!
Працівниця має право на відпустку по догляду за дитиною до 3-х років. Відмовити Ви не можете. Добавил: Олена Фещенко (lena_22_04_85) |
я інвалід 2 групи чаес по здоровїю. не маю земельної ділянки.квартири.чи маю я пільги по наданню земельного участку?
Доброго дня!
На даний час відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» :
1 категорія
10) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які
потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті,
забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для
чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього
збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами,
організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів
України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим
призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей,
що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України,
такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.
Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня
або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які
потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.}
Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися лише один раз.
20) обов'язкове (протягом року після подання заяви)
відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;
2 категорія
3) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують
поліпшення житлових умов.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України,
такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.
Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися один раз;
3 категорія
9) взяття на квартирний облік громадян, які проживають у
комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі; Добавил: людмила |
|
Пошук на сайті |
---|
|
Відвідувачі онлайн |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|