Постановою № 166 внесено зміни до постанови № 919 щодо порядку визначення заробітку для призначення пенсії у разі втрати первинних документів про її нарахування та виплату. Розглянемо, як бути за таких обставин (з урахуванням внесених змін).
За наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).
У разі якщо на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відсутні відповідні професії (посади), заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи.
У разі повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.
Довідка про заробітну плату в таких випадках надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником.
Якщо підприємство ліквідовано
У разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або до архівних установ не передано, заробітна плата для призначення пенсії визначається виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченою відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.
Видача довідок про мінімальну тарифну ставку (посадовий оклад) за відповідною або аналогічною професією (посадою)
Такі довідки видаються управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад.
При цьому колишнім працівникам банків, їх філій (структурних підрозділів) у разі, коли завершено процедуру ліквідації банку, а документи до органу вищого рівня або до архівних установ не передано, довідки про заробітну плату видаються за відповідний період Нацбанком України виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною посадою (професією) у філіях (структурних підрозділах) відповідного ліквідованого банку (за наявності таких даних).
Випадки, в яких при обчисленні заробітної плати особи може бути застосовано показник мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством
За бажанням особи, якій призначається пенсія (в усіх вищезазначених випадках), коефіцієнт заробітної плати (доходу) за кожен місяць, за який втрачено первинні документи про нарахування та виплату їй заробітної плати (доходу), визначається виходячи з мінімальної заробітної плати за відповідний період.
Підтвердження втрати документів про нарахування заробітної плати
Відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час і причини, що призвели до втрати таких документів, підтверджуються довідкою роботодавця, правонаступника органу вищого рівня, Нацбанку України щодо ліквідованих банків або відповідної архівної установи.
Якщо втрачено документи про заробітну плату після 1998 р.
Заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 01.01.98 р. визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб — платників податків і Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (у разі відсутності таких даних — у вищезазначеному порядку).
Отже, зазначений механізм визначення заробітної плати застосовується:
для призначення пенсії;
у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку зі стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших не залежних від застрахованої особи обставин;
у разі якщо страховий стаж особи починаючи з 01.07.2000 р. становить менш як 60 місяців, тобто коли законодавством передбачено обов'язковість надання довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 р. незалежно від перерв;
для підтвердження заробітку, отриманого лише за основним місцем роботи;
за період страхового стажу до 01.01.98 р.
Статтею 49 Кодексу законів про працю України також визначено, що власник (уповноважений ним орган) зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
За нормою частини другої статті 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення” підприємства несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Документи про роботу кожної особи або видавалися особі безпосередньо, або надсилалися на підприємства. На підставі цих документів підприємство – основне місце роботи особи – видавало довідку про її заробіток за виконання робіт в зоні відчуження. Сьогодні така довідка також має видаватися на підставі підтверджуючих документів, які було складено, коли проводилися роботи.
Якщо підприємства ліквідовані або припинили своє існування, довідки про заробіток мають видаватися правонаступником або державними архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Однак у таких довідках має бути зазначено, що в архівних фондах немає відомостей про заробіток за роботу за сумісництвом і про виплати одноразового характеру.
Для призначення пенсій враховується заробіток за два періоди:
за будь-які 60 місяців підряд до 1 липня 2000 року,
за весь період страхового стажу після 1 липня 2000 року. Дані за період до 1 липня 2000 року розглядаються на
підставі довідок про зарплату, що видають бухгалтерії підприємств. На жаль, під час економічного становлення нашої країни багато фірм або перетерпіли реорганізацію, або взагалі були ліквідовані. Тому іноді досить важко знайти дані про зарплату за період до 1 липня 2000 року.
Якщо підприємство було реорганізовано (наприклад, перетворилося в акціонерне товариство чи злилося з іншою фірмою), то довідку про заробіток зобов'язане видати підприємство-правонаступник.
Якщо фірма чи установа були ліквідовані, то всю документацію ліквідаційна комісія повинна була передати в районний (де було зареєстроване підприємство) чи міський архів.
Про те, було підприємство ліквідоване чи реорганізоване і хто є його правонаступником, можна довідатися в обласній, міській держадміністрації, у міськраді чи сільраді.
Наше законодавство наказує зберігати дані про зарплати протягом 75 років. Але, на жаль, далеко не усі фірми так чинили, і тому частина інформації була загублена. Тому Кабінет Міністрів України у нинішньому році затвердив Порядок визначення зарплати (доходу) для нарахування пенсії у випадку втрати документів про її нарахування і виплату.
Цей документ передбачає, що в такому випадку заробітна плата за період з 1 січня 1998 року визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб—платників податків, що веде податкова служба країни.
А за період до 1 січня 1998 року, а також у випадку відсутності даних у Державному реєстрі заробітна плата визначається виходячи із середніх зарплат на підприємстві, у галузі, професії.
Якщо підприємство, установа, організація, де працювала людина, ще існує чи є правонаступником, тоді зарплата працівника може бути визначена виходячи з розміру середньої заробітної плати в колі відповідної професії, на відповідній посаді на такому підприємстві за період, коли людина там працювала.
Але якщо на підприємстві, в установі, організації чи у правонаступника відсутня відповідна професія чи посада, тоді зарплата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати в аналогічній професії чи на аналогічній посаді на цьому підприємстві чи у правонаступника. А довідка про середню зарплату надається самим підприємством чи його правонаступником. Тим, хто просто не встиг проробити до 1 липня 2000 року повні п'ять років (60 календарних місяців), при нарахуванні пенсії використовується зарплата за фактичний страховий стаж до липня 2000 року.
В Україні обмежуються суми, з яких утримуються внески на соціальне (у тому числі пенсійне) страхування. І при призначенні пенсії приймається до уваги зарплата тільки в межах цих обмежень.
До липня 1998 року законодавчо було встановлене обмеження в розмірі 5,6 середньої зарплати в країні. А потім ці суми стали фіксованими:
— з липня 1998 року — 1 тисяча гривень;
— з березня 2001 року — 1 тисяча 600 гривень;
— з травня 2002 року — 2 тисячі 200 гривень;
— з червня 2003 року — 2 тисячі 660 гривень;
— з січня 2005 року — 4 тисячі 100 гривень;
— з січня 2006 року — 4 тисячі 830 гривень;
— з квітня 2006 року — 4 тисячі 960 гривень;
— з жовтня 2006 року — 5 тисяч 50 гривень;
— з січня 2007 року — 7 тисяч 875 гривень;
— з квітня 2007 року — 8 тисяч 415 гривень;
— з жовтня 2007 року — 8 тисяч 520 гривень.
Це означає, що при призначенні пенсій і інших соціальних страхових виплат приймаються до уваги зарплати в межах цих обмежень.
