Запитай юриста

Головна » FAQ Додати питання ]
31.Хто є спадкоємцем, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті,помер?
32.пенсійне забезпечення співробітників правоохоронних органів
33.Коли мають право забрати землю для випасання худоби та сінокосу?Чи є попередження при цьому?Як це все проходить поетапно?
34.вступление в наследство, земельный пай
35.Яка процедура і термін переоформлення автомобіля післясмерті його власника, якщо я унаслідувала це авто від батька? (Я являюсь єдиним спадкоємцем, мати написала відмому від нього))
36.Пенсія вдови військовослужбовця
37.отримання пенсіонеркою пенсії по втраті годувальника: це можна оформити замість своєї пенсії чи плюс до своєї? ПІДКАЖІТЬ ,будь ласка.Дякую.
38.после предоставления мною документов в совбез на оформление соц помощи на рубёнка пришёл отказ и мативация была такая - доход на члена семьи привышает 450 гривен а я нигде не работаю так как моей дочери только год и три месяца
39.Пiльги багатодiтнiй сiм'ї(як ми можем отримати безвiдсотковий з 50% погашенням державою кредит на придбання житла?трое дiтей маемо(3р, 1,5р, 0,2роки). Свого житла немае, проживаем на квартирi, прописка у батькiв..
40.Скільки податків і зборів станом на сьогодні існує в Україні?
Хто є спадкоємцем, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті,помер?
Якщо спадкоємець, зазначений в заповіті помер до відкриття спадщини, то право на спадщину переходить на спадкоємців за законом почергово. В першу чергу входять  діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки(ст 1261 Цивільного кодексу України).  А згідно зі ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, є меншим за три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Добавил: Ірина

пенсійне забезпечення співробітників правоохоронних органів
Пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII. Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (ст. 9 ЗУ № 2262).
Починаючи з 1 жовтня 2011 року введено календарне обчислення вислуги років для визначення права на пенсію, при цьому 1 рік дорівнюватиме 365 (6) дням. Пільговий порядок обчислення вислуги років буде збережений 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (ст. 13 ЗУ № 2262).

Передбачається поступове збільшення вислуги років, що дає право на пенсію з 20 календарних років 6 місяців з 1 жовтня 2011 до 25 календарних років в 2020 році, підвищуючи вислугу років, що дає право на пенсію щорічно на 6 місяців, при цьому механізм виплати пенсії військовим пенсіонерам залишається без змін.(Ст. 17 ЗУ N 2262)

Згідно зі ст. 17 ЗУ N 2262 пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Особам, які є інвалідами війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей";

г) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

Коли мають право забрати землю для випасання худоби та сінокосу?Чи є попередження при цьому?Як це все проходить поетапно?
Основні правила та норми  повернення земель зазначені в Земельному кодексі України Глава 22. Припинення прав на землю.

     Стаття 140. Підстави припинення права власності на земельну 
                 ділянку 

     Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: 

     а) добровільна  відмова  власника  від  права   на   земельну 
ділянку; 

     б) смерть   власника   земельної   ділянки   за   відсутності 
спадкоємця; 

     в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; 

     г) звернення  стягнення  на  земельну   ділянку   на   вимогу 
кредитора; 

     ґ) відчуження   земельної   ділянки   з   мотивів  суспільної 
необхідності та для суспільних потреб; 

     д) конфіскація за рішенням суду; 

     е) невідчуження  земельної  ділянки  іноземними  особами   та 
особами   без   громадянства  у  встановлений  строк  у  випадках, 
визначених цим Кодексом. 

     Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною 
                 ділянкою 

     Підставами припинення  права  користування земельною ділянкою 
є: 

     а) добровільна  відмова  від  права  користування   земельною 
ділянкою; 

     б) вилучення  земельної ділянки у випадках,  передбачених цим 
Кодексом; 

     в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи 
комунальних  підприємств,  установ  та  організацій;  {  Пункт "в" 
частини  першої  статті  141 в редакції Закону N 875-VI ( 875-17 ) 
від 15.01.2009 } 

     г) використання  земельної ділянки способами,  які суперечать 
екологічним вимогам; 

     ґ) використання   земельної   ділянки    не    за    цільовим 
призначенням; 

     д) систематична  несплата  земельного  податку  або  орендної 
плати; 

     е)  набуття  іншою  особою  права власності на жилий будинок, 
будівлю   або  споруду,  які  розташовані  на  земельній  ділянці; 
{ Частину першу статті 141 доповнено пунктом "е" згідно із Законом 
N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009 } 

     є)  використання  земельної  ділянки  у спосіб, що суперечить 
вимогам  охорони  культурної  спадщини. { Частину першу статті 141 
доповнено  пунктом "є" згідно із Законом N 2518-VI ( 2518-17 ) від 
09.09.2010 } 

Добавил: Олександр

вступление в наследство, земельный пай

Відповідно до ст. З Указу Президента України від 10.11.94 р. № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” право на земельну частку (пай) може бути об'єктом успадкування.

Зазначене також передбачено Сертифікатом на право на земельну частку-пай, що реєструється в Книзі реєстрації таких сертифікатів, ведення яких згідно з Методичними рекомендаціями щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (1996 р.), забезпечується районним відділом земельних ресурсів. При цьому за законодавством успадкування права на земельну - частку (пай) з місцем проживання спадкоємця не пов'язано.

За наявності заповіту спадкодавця на земельний пай спочатку потрібно в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на зазначену спадщину з відповідним відшкодуванням витрат на його оформлення. Відповідно до пп."ж" п. З от 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" вартість зазначених послуг оплачують у розмірі 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян. Також отримання спадщини оподатковується. Розмір ставки податку залежить від ступеня споріднення спадкодавця i спадкоємця та від об’єкта спадщини.

Об’єкти спадщини з метою оподаткування поділяються на об’єкти рухомого та нерухомого майна, об’єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування, кошти.

При отриманні спадщини членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку (тобто не оподатковуються); при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, — за ставкою податку 5%; при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента — за ставкою 15%.

 На підставі отриманого в нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадщину до Сертифіката на право на земельну частку (пай) вносять зміни щодо його нового власника, які скріплюються райдержадміністрацією (підписом і печаткою) із зазначенням нового власника на право на цю земельну частку (пай) та підстави для таких змін. Одночасно вносять зміни і до Книги реєстрації зазначених сертифікатів, в якій з посиланням на свідоцтво про право на спадщину попереднього власника цього паю вважають недійсним і додатково заносять нового власника, який надалі відповідно до чинного законодавства повністю використовує своє право на цей земельний пай.

Щодо виплати дивідендів за земельний пай, то за Указом Президента України від 03.12.99 р. №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного  сектора економіки" запроваджується обов'язкове укладення підприємствами, що використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю) з їх власниками з виплатою орендної плати в натуральній або грошовій формах, чим можна буде й скористатися після успадкування земельного паю.

Добавил: Николай Александрович

Яка процедура і термін переоформлення автомобіля післясмерті його власника, якщо я унаслідувала це авто від батька? (Я являюсь єдиним спадкоємцем, мати написала відмому від нього))
"Переоформлення" тобто спадкування автомобіля спадкоємцями проходить за загальними правилами спадкування визначеними Цивільним кодексом України.
Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а оголошення його померлим набирає законної сили після відповідного рішення суду (ст. 525 ЦК України).
Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна чи основної його частини.
Нормами цивільного права встановлюються дві підстави спадкування, за законом і за заповітом. Можливе одночасне спадкування і за заповітом, і за законом (наприклад, частина майна спадкодавцем заповідана, а інша частина успадковується за законом).
Спадкоємство за законом має місце в тих випадках, коли:
заповіту немає;
заповіт визнано недійсним;
спадкоємці, призначені в заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовилися прийняти її.
Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкоємця; день, коли набирає чинності рішення суду про оголошення особи померлою.
Спадкодавцями як за законом, так і за заповітом можуть бути тільки громадяни, а не юридичні особи.
Спадкоємцями можуть бути громадяни, юридичні особи та держава. Суб'єктивне право на спадщину у спадкоємців виникає в разі смерті спадкодавця або визнання його в установленому порядку померлим. До громадян як спадкоємців належать особи, які були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті за життя і народжені після його смерті. Громадяни та держава можуть бути спадкоємцями як за заповітом, так і за законом. Юридичні особи можуть бути спадкоємцями лише за заповітом. Спадкоємцями можуть бути також іноземні громадяни і особи без громадянства.
Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден із спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Цивільне законодавство встановлює суворі обмеження щодо спадкоємців. Зокрема, усуваються від спадщини особи, які:
навмисно позбавили життя спадкодавця чи кого-не-будь із спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;
батьки після дітей, відносно яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини;
батьки й повнолітні діти, котрі злісно ухилялися від виконання покладених на них відповідно до закону обов'язків з утримання спадкодавця, якщо ці обставини підтверджено в судовому порядку.
Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги. Згідно з чинним законодавством в Україні встановлено дві черги спадкоємців. До першої черги належать:
діти (в тому числі усиновлені);
дружина та батьки (усиновлювачі) померлого;
дитина померлого, яка народилася після його смерті;
онуки і правнуки, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їхніх батьків, хто був би спадкоємцем.
До другої черги належать:
брати і сестри померлого;
дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері.
Окрім цього, до гурту спадкоємців за законом належать утриманці, тобто непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті (ст. 531 ЦК України).
Цивільний кодекс України встановлює право на обов'язкову частку в спадщині неповнолітнім або непрацездатним дітям спадкодавця (в тому числі усиновленим), а також непрацездатній дружині, батькам (усиновлювачам) і утриманцям померлого, які успадковують, незалежно від змісту заповіту, щонайменше дві третини частки, яка належала б кожному з них у разі спадкоємства за законом. Під час визначення розміру обов'язкової частини враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку (ст. 535 ЦК України).
Порядок укладання й посвідчення заповіту регламентується чинним законодавством, згідно з яким кожен дієздатний громадянин може особисто розпоряджатися своїм майном на випадок смерті. До заповіту Цивільний кодекс України встановлює відповідні вимоги. 
Оскільки заповіт - це не договір, а односторонній правочин, за яким права та обов'язки для інших осіб виникають за волевиявленням заповідача, то до заповіту встановлюються такі ж умови його дійсності, як до будь-якого договору, а саме:
заповіт має бути складений тільки дієздатною особою;
заповіт повинен бути складений у формі, що визначена законом;
зміст заповіту має відповідати вимогам чинного законодавства.
Заповіт повинен бути укладений в письмовій формі, де зазначаються місце й час його укладення. Заповіт має бути власноручно підписаним і нотаріально посвідченим. Якщо спадкодавець через фізичні вади не може власноручно підписати заповіт, то за його дорученням заповіт може бути підписано іншою особою, при цьому робиться помітка про причини, через які громадянин не зміг сам зробити підпис. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено. Заповіт повинен бути укладений так, щоби розпорядження спадкодавця не викликало непорозумінь чи спорів після відкриття спадщини.
Після відкриття спадщини державна нотаріальна контора за місцем її відкриття чи за місцезнаходженням спадкового майна вживає заходів з охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах держави, спадкоємців, відказоодержувачів або кредиторів (ст. 558 ЦК України).
Спадкоємцям, які прийняли належну їм за заповітом чи за законом спадщину, державна нотаріальна контора за місцем відкриття спадщини видає свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шестимісячного терміну від дня відкриття спадщини.
Добавил: Анна

Пенсія вдови військовослужбовця
Вдова військовослужбовця будучи непрацездатною має право на пенсію по втраті годувальника. Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, — якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше п’яти років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, які перебували на їх утриманні.
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, що загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, що померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час — 40% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї; у таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, що померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби, — 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.
Розміри пенсії в разі втрати годувальника не можуть бути нижче розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Добавил: Денис (FDGFF)

отримання пенсіонеркою пенсії по втраті годувальника: це можна оформити замість своєї пенсії чи плюс до своєї? ПІДКАЖІТЬ ,будь ласка.Дякую.
Інформацію стосовно пенсії по втраті годувальника можна знайти тут  http://pravoznavstvo.at.ua/publ/zarplati_ta_pensiji /pensija_po_vtrati_goduvalnika_ponjattja_i_porjadok_viplat/9-1-0-162
Добавил: Петрук Оксана Миколаївна

после предоставления мною документов в совбез на оформление соц помощи на рубёнка пришёл отказ и мативация была такая - доход на члена семьи привышает 450 гривен а я нигде не работаю так как моей дочери только год и три месяца
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачу­ється у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового міні­муму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 13О гривень (мінімальний розмір допомоги). Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та май­новий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).
Прожитковий мінімум на працездатну особу становить з 01.07.2012 по 30.09.2012 - 1102 грн., а з 01.10.2012 по 30.11.2012 - 1118 грн. 
Середній дохід на одну особу обчислюється шляхом ділення 
середньомісячного сукупного доходу всіх осіб, які враховуються при 
наданні допомоги, на кількість цих осіб. 

За наказом "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги" від 15.111.2001 р. сказано: 
5. До сукупного доходу сімей (одержувачів) входять: 

     5.1) нарахована заробітна плата,  у тому числі  за  надурочну 
роботу,  за роботу в святкові, неробочі і вихідні дні та за роботу 
за    сумісництвом;    плата    за    роботу    в     колективному 
сільськогосподарському   підприємстві;  надбавки  і  доплати  всіх 
видів;  премії,  установлені  за   системами   оплати   праці   на 
підприємстві, в установі, організації, незалежно від періодичності 
і джерел їх виплати;  відсоткові надбавки і щорічна  винагорода  з 
фонду   матеріального  заохочення  за  підсумками  роботи  за  рік 
підприємства, установи чи організації. Премії і щорічні винагороди 
включаються  до сукупного доходу на час їх нарахування,  при цьому 
за рік ураховується не більше однієї винагороди за вислугу років;
     5.2) інші  грошові виплати,  які мають систематичний характер 
(польове забезпечення,  доплати за роз'їзний та  рухомий  характер 
роботи тощо, крім виплат на відрядження);
     5.3)  стипендії,  пенсії, допомога (крім частини допомоги при 
народженні дитини,  виплата якої здійснюється одноразово,  частини 
допомоги   при   усиновленні  дитини,  виплата  якої  здійснюється 
одноразово,  допомоги  на  поховання,  одноразової  допомоги,  яка 
надається  відповідно  до  законодавства  або за рішеннями органів 
виконавчої  влади  та   місцевого   самоврядування,   підприємств, 
організацій  незалежно від форм власності),  допомога на навчання, 
безпосередньо  отримана  особою  від  підприємства,  установи   чи 
організації,  за  винятком  коштів,  отриманих на умовах позики чи 
кредитів  та  щомісячні  компенсаційні  виплати.  При   цьому   до 
сукупного   доходу   не   включається   відповідна  допомога,  для 
призначення якої обчислюється сукупний  дохід.  При  зверненні  за 
призначенням декількох видів допомоги,  розмір яких визначається з 
урахуванням сукупного доходу,  до сукупного доходу  сім'ї  входять 
розміри  призначених  на дату звернення зазначених видів допомоги, 
крім допомоги, для призначення якої обчислюється сукупний дохід; 
{  Підпункт  5.3  пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Наказами 
Міністерства  праці  та  соціальної політики N 334/213/580/279/544 
(  z0637-02  ) від 24.07.2002, N 195а/161/453/144/677 ( z0699-05 ) 
від  10.06.2005,  N  68/90/275/78/760 ( z0337-06 ) від 14.03.2006, 
N    304/221/805/188/2447    (    z0605-08   )   від   17.06.2008, 
N  246/624/820/217/2264  (  z0663-09  ) від 26.06.2009, в редакції 
Наказу    Міністерства    соціальної   політики   N   435/218/1430 
( z1402-11 ) від 11.11.2011 }
     5.4) доходи   від   підприємницької   діяльності   та   іншої 
незалежної професійної діяльності,  у тому числі доходи адвокатів, 
приватних  нотаріусів  та  від  заняття  літературною,  художньою, 
музичною,  артистичною та іншою творчою діяльністю.  Доходи  осіб, 
які  займаються  зазначеною  діяльністю,  визначаються на підставі 
даних державних податкових адміністрацій. За відсутності цих даних 
доходи фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять 
незалежну  професійну  діяльність,  визначаються на підставі даних 
книги обліку доходів і витрат за встановленою формою;
{  Підпункт  5.4  пункту  5 із змінами, внесеними згідно з Наказом 
Міністерства  соціальної  політики N 435/218/1430 ( z1402-11 ) від 
11.11.2011 }
     5.5) усі   види   винагород,   які    виплачуються    штатним 
(позаштатним)      літературним      працівникам,      художникам, 
фотокореспондентам та іншим особам з фонду авторського гонорару, а 
також  винагороди,  які виплачуються за публічне виконання творів; 
при цьому розмір доходу визначається  як  середньомісячний  розмір 
гонорару за рік,  що передує зверненню за призначенням допомоги, з 
урахуванням  коефіцієнта  зростання  середньомісячної  номінальної 
заробітної плати працівників, зайнятих в економіці; { Підпункт 5.5 
пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці 
та  соціальної  політики  N  304/221/805/188/2447 ( z0605-08 ) від 
17.06.2008 }
     5.6) матеріальне забезпечення відповідно  до  Закону  України 
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок 
безробіття" ( 1533-14 );
     5.7) доходи  від  здавання житлового приміщення (будинку) або 
інших будов у найм або  в  оренду  (на  підставі  довідок  органів 
державних податкових адміністрацій);
     5.8) натуральна оплата праці;
     5.9) грошове     забезпечення    військовослужбовців,    крім 
військовослужбовців строкової служби;
     5.10) суми,  які  виплачуються в порядку відшкодування шкоди, 
заподіяної працівникові за ушкодження його здоров'я,  що пов'язане 
з виконанням ним трудових обов'язків;
     5.11) заробіток учнів та студентів,  які поєднують навчання з 
постійною  роботою  на  підприємствах,  в установах,  організаціях 
незалежно від форм власності та господарювання;
     5.12) суми,  які  виплачувалися  за час вимушеного прогулу та 
суми за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення  про 
поновлення на роботі працівника;
     5.13) одержані аліменти; ( Підпункт 5.13 пункту 5 із змінами, 
внесеними  згідно  з  Наказом  Міністерства  праці  та  соціальної 
політики N 195а/161/453/144/677 ( z0699-05 ) від 10.06.2005 )
     5.14) фактичний  заробіток  осіб,  які  працювали  у фізичних 
осіб. При цьому натуральна частина заробітної плати цих осіб також 
включається до їх сукупного доходу;
     5.15) суми   індексації   грошових   доходів   населення   та 
компенсації  працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку 
з порушенням термінів їх виплати;
     5.16) доходи   від   особистого   селянського   господарства, 
земельних ділянок,  наданих для ведення городництва,  сінокосіння, 
випасання худоби,  та земельної частки (паю),  виділеної внаслідок 
розпаювання землі;
     5.17) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;
     5.18) інші доходи, які підлягають оподаткуванню відповідно до 
законодавства. 

     6. До сукупного доходу включаються також виплати, передбачені 
Законом  України  "Про  статус  і соціальний захист громадян,  які 
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ): 

     6.1) підвищення  розміру  оплати  праці,  стипендій та пенсій 
громадян,  які працювали або працюють на територіях радіоактивного 
забруднення;
     6.2) оплата додаткової відпустки;
     6.3) різниця   між   заробітками   в   разі   переведення  на 
нижчеоплачувану роботу;
     6.4) середня заробітна плата,  що зберігається за працівником 
у разі звільнення його з роботи у зв'язку з відселенням;
     6.5) компенсація за час вимушеного простою;
     6.6) щомісячна  грошова  допомога  у  зв'язку  з   обмеженням 
споживання   продуктів   харчування   місцевого   виробництва   та 
особистого підсобного господарства;
     6.7) щорічна допомога на оздоровлення.
Читайте та робіть висновки, може в доходи ввійшли якісь прибутки, або майно що подавались в декларації. Спробуйте отримати пояснення в фонді соціального страхування. Якщо впевненість 100%, що доходів ніяких не має, оскаржуйте в суді рішення фонду(якщо висновок був в письмовому вигляді), якщо ні вимагайте відмову в письмовому вигляді. 
Добавил: Крмсимна

Пiльги багатодiтнiй сiм'ї(як ми можем отримати безвiдсотковий з 50% погашенням державою кредит на придбання житла?трое дiтей маемо(3р, 1,5р, 0,2роки). Свого житла немае, проживаем на квартирi, прописка у батькiв..
Кредит видається багатодітним сім'ям та одиноким людям на 30 років. Якщо в сім'ї немає дитини, одержувач кредиту повинен буде оплачувати 3% річних за користування кредитом, якщо в сім'ї є одна дитина - кредит безвідсотковий, якщо в сім'ї двоє дітей - держава компенсує 25% вартості кредиту, якщо троє і більше дітей - 50% компенсації. Сім'ї, які бажають взяти кредит, самі знаходили собі бажане житло і домовлялися з продавцем. Житло має бути побудовано не більше 20 років тому або реконструйовано не більше 15 років тому, щоб у разі розриву договору воно було конкурентоспроможним на вторинному ринку. Для отримання кредиту потрібно звернутися регіональне відділення «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», яке є в кожному обласному центрі. 
Добавил: Маша

Скільки податків і зборів станом на сьогодні існує в Україні?
На даний час в Україні згідно Податкового кодексу встановлені загальнодержавні  та  місцеві податки та збори.  До  загальнодержавних  належать  податки  та  збори,  що встановлені Кодексом і  є  обов'язковими  до  сплати  на  усій території України.   До  місцевих  належать податки та збори,  що встановлені відповідно до  переліку  і  в  межах  граничних  розмірів  ставок, визначених Податковим Кодексом,  рішеннями сільських,  селищних і міських рад у межах  їх  повноважень,  і  є  обов'язковими  до  сплати  на території відповідних територіальних громад. 
За ст. 9 Податкового Кодексу України  до загальнодержавних належать такі податки та збори:
податок на прибуток підприємств;
податок на доходи фізичних осіб;
податок на додану вартість;
акцизний податок;
збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
екологічний податок; 
рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів 
магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне 
транспортування   трубопроводами   природного   газу   та   аміаку 
територією України; 
рентна  плата  за  нафту,  природний  газ  і   газовий 
конденсат, що видобуваються в Україні; 
плата за користування надрами; 
плата за землю; 
збір за користування радіочастотним ресурсом України; 
збір за спеціальне використання води;
збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
фіксований сільськогосподарський податок; 
збір   на   розвиток  виноградарства,  садівництва  і 
хмелярства; 
мито;
збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на 
електричну  та  теплову енергію,  крім електроенергії,  виробленої 
кваліфікованими когенераційними установками; 
 збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на 
природний газ для споживачів усіх форм власності. 

   До місцевих податків належать:
 податок на нерухоме  майно,  відмінне  від  земельної 
ділянки; 
єдиний податок.
  До місцевих зборів належать: 
збір  за  провадження  деяких  видів  підприємницької 
діяльності; 
збір за місця для паркування транспортних засобів; 
туристичний збір.





 


Добавил: ira

Пошук на сайті
120x90
Друзі сайта
Хороший дополнительный заработок без вложений. Неймовірно
Статистика
Друзі сайту
...
Відвідувачі онлайн
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Цікаві статті
[12.03.2017]
Обмін пошкоджених купюр іноземної валюти. (0)
[31.01.2017]
Пенсія для учасників бойових дій. (0)
[18.10.2016]
Земля для кожного українця. (0)
[17.03.2015]
Нові правила отримання субсидії 2016. (0)
[28.02.2015]
Документи, які дійсні перетину кордону з дітьми. (0)
[10.01.2015]
Порядок отримання фізособами та юрособами інформації з Держреєстру прав на нерухомість. (0)
[21.12.2014]
Шокуючі іновації від Міністерства фінансів для економії державних коштів. (0)
[21.11.2014]
Пенсії та інші соцвиплати переселенцям з Донбасу. (0)
[08.11.2014]
Затверджено Умови прийому на навчання до вузів у 2015 році. (0)
[23.09.2014]
Гарантовані державою пільги учасникам АТО а також членам їх сімей. (2)