Перш за все слід зазначити, що для прийняття спадщини встановлюється загальний строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, або з дня, з якого він був оголошений померлим. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом вказаного строку він не заявив про відмову від неї.

Якщо спадкоємець на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, але бажає прийняти спадщину, він має подати до нотаріальної контори відповідну заяву про її прийняття. Заява про прийняття спадщини подається особисто спадкоємцем до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майнову Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Видача такого свідоцтва про право на спадщину здійснюється нотаріусом після отримання право встановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони чи арешту цього майна. Крім право встановлювальних документів на нерухоме майно, (за винятком земельної ділянки), необхідним є надання нотаріусу витягу з Реєстру прав власності, а в місцях де інвентаризація не проводилась,- довідку відповідного органу місцевого самоврядування. Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно для оформлення спадщини видається спадкоємцям згідно з письмовим запитом нотаріуса.

Слід відмітити, Що видачі витягу передує проведення інвентаризаційних робіт. Особливу увагу, хотілося б звернути на те, що на практиці є непоодинокими випадки, коли особа за життя володіла майном, але з тих чи інших причин не мала відповідних документів на нього Оскільки до складу спадщини може входити тільки те майно, яке належало спадкодавцю на праві власності, то у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку. Після отримання свідоцтва про право на спадщину, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, оскільки право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця саме з моменту державної реєстрації цього майна. На сьогоднішній день, таку реєстрацію здійснюють бюро технічної інвентаризації.

Слід відмітити про те, що спадкоємці приймаючи спадщину та належним чином здійснюючи її оформлення повинні, також, сплатити певні кошти.

Такими коштами, зокрема є Державне мито, яке сплачується за видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, кошти за отримання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, плата за проведення інвентаризації нерухомого майна, за реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна

Так, державне мито справляється державними нотаріусами за вчинення нотаріальних дій. Розмір ставок державного мита встановлюється відповідним законодавством. Зокрема, за видачу свідоцтва про право на спадщину одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі та іншим спадкоємцям розмір державного мита на даний час становить 0,5 відсотка суми спадщини. Разом з тим, хотілося б наголосити на тому, що при сплаті державного мита певні категорії громадян мають право на отримання пільг. Також, нотаріусами може справлятися і окрема плата за надання додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчиненням нотаріальних дій, зокрема, за надання роз'яснень з питань чинного законодавства, консультацій правового характеру, складання заяв та інших документів . За отримання витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно спадкоємці повинні сплатити 1,5 (півтора) неоподаткованого мінімуму доходу громадян за кожний. 

Окрім всього вищезазначеного, спадкоємець, який отримав та належним чином оформив право власності на спадкове майно, повинен сплатити податок за дохід, який він отримав внаслідок прийняття спадщини. Разом з тим, слід відмітити, що при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, зокрема, батьками, чоловіком або дружиною, дітьми, будь-які об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Отже при сплаті коштів спадкоємці не купують спадщину, а лише оплачують процедуру, передбачену законодавством, для оформлення спадщини.