На початку червня документ повинен бути затверджений профільним парламентським комітетом і відправлений на голосування
Найбільш резонансними законодавчими актами, прийнятими Верховною Радою в минулому році, стали Податковий і Житловий кодекси. Але якщо перший документ вже вступив в силу і наші співгромадяни на собі відчули всі «прогресивні» зміни податкової системи, то Житловий кодекс поки прийнятий лише у першому читанні. Затвердити цей основоположний документ в цілому завадила бурхлива негативна реакція мільйонів людей, яких безпосередньо стосуються норми закону. Проте депутати не відмовилися від ідеї зміни головного житлово-комунального закону. Втім, тепер вони намагаються згладити деякі його положення.
Не виключено, що співробітникам Державної житлово-комунальної інспекції дозволять входити в квартиру будь-якого громадянина
Нагадаю, що прийнятий парламентом законопроект містить велику кількість неоднозначних норм. Ось тільки найбільш резонансні нововведення. По-перше, нинішня система державних і комунальних жеків буде скасована, а на їх місце повинні прийти приватні експлуатаційні організації, тобто фактично приватні жеки. Дані організації будуть відповідати «спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом міністрів України». Що це за вимоги і як саме будуть створюватися приватні жеки, поки не відомо і в кодексі не вказано.
По-друге, мешканці повинні будуть в обов'язковому порядку створити товариства співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і укласти договори з приватними ЖЕКами або організувати свої експлуатаційні контори. Якщо люди у визначений термін не вирішать ці питання, то влада сама призначать приватну компанію, яка отримає право на управління будинком.
По-третє, планується створення нового органу - Державної житлово-комунальної інспекції. Вона зможе контролювати центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та простих громадян. Інспекція буде встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги, а її співробітники отримають право «безперешкодного доступу в установленому порядку до об'єктів житлового фонду та житлово-комунального господарства незалежно від форми власності». Тобто фактично інспекторам збираються дозволити заходити у квартиру будь-якого громадянина. Тим більше, що ніхто не пояснює, що означає «встановлений порядок», хто його встановить і який він буде.
По-четверте, істотно звужуються права людей, які проживають в будинках, які потребують капітального ремонту та реконструкції. Але ж в Україні до таких належить велика частина житлового фонду, наприклад, ті ж хрущовки. Зокрема, кодексом передбачається, що мешканці отримують у колективну власність території під'їздів, інженерні мережі, дахи, ліфти, трубопроводи, каналізації і тепер самі несуть усі витрати на їх обслуговування і ремонт. При цьому з кодексу зникла норма, згідно з якою держава зобов'язана провести капітальний ремонт будинку, перш ніж у ньому буде створено ОСББ. Таким чином парламент намагається перекласти на плечі громадян все напівзруйновану житлово-комунальне господарство і старі, десятиліттями не ремонтували будинки. До речі, відрахування на капітальний ремонт будинків закладені у комунальних тарифах, які ми платимо. Ось тільки влада не часто використовують ці кошти за призначенням, а тепер і зовсім умивають руки і залишають людей наодинці з їхніми проблемами. Але перш ніж кодекс буде прийнятий, потрібно з'ясувати: куди поділися ці дуже чималі гроші і коли їх повернуть мешканцям, якщо вже їх поставлять перед фактом створення ОСББ?
Також у проекті Житлового кодексу є норми, що дозволяють зносити будинки у разі виникнення «суспільної необхідності». Відселення людей перед-
угледівши, але його порядок настільки заплутаний і суперечливий, що, на думку юристів, створює прекрасний грунт для махінацій. Це ж стосується і правил відселення людей у разі проведення капітального ремонту будинку або реконструкції кварталів старого житла. Фактично створюється механізм для примусового виселення людей із центральних районів міст на околиці, причому не обов'язково в кращі квартири.
Ну і по-п'яте, нинішнім проектом Житлового кодексу передбачено введення пені за несвоєчасну оплату рахунків за житлово-комунальні послуги. Пеня буде нараховуватися в розмірі 0,1 відсотка суми заборгованості за кожен день прострочення. Причому в кодексі не вказана яка-небудь гранична сума боргу, після якої стягування пені припиняється.
Депутати внесли в законопроект поправку, згідно якій сім'ї при відселенні повинні дати квартиру площею не менше, ніж у старому будинку
Ці та безліч інших нововведень Житлового кодексу викликали широкий громадський резонанс. Розуміючи всю непопулярність документа, парламентарі на півроку відстрочили його розгляд у другому читанні. Але, схоже, далі відкладати не збираються. Вже 10 червня текст кодексу має бути остаточно затверджений Комітетом Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики. Днями пройшло засідання членів комітету, представників уряду та експертів, на якому обговорювалися найбільш спірні положення документа і вносилися поправки до законопроекту.
Як зізнався голова Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Володимир Рибак, проект, прийнятий у першому читанні, виявився дуже сирим і суперечливим. Відразу після голосування на адресу комітету надійшло 549 зауважень, з яких було повністю враховано 310, а частково - 56.
Тим часом спочатку депутати хотіли швиденько проголосувати за кодекс відразу ж і в другому читанні. Тим більше що на цьому наполягали керівники уряду.Однак після народної реакції на прийняття Податкового кодексу та підписання двадцятьма громадськими організаціями «Маніфесту проти житлового рабства», що супроводжувався акціями протесту, парламентарії вирішили почекати з остаточним прийняттям документа. Робота над кодексом тривала, і з початку нинішнього року комітет отримав ще 172 поправки до законопроекту. У результаті законодавці представили чиновникам та експертам істотно змінений проект Житлового кодексу. Причому в процесі його підготовки найпроблемнішими виявилися, всупереч очікуванням, не питання примусового виселення мешканців з ветхого житла або створення ОСББ. З'ясувалося, що члени профільного парламентського комітету не змогли прийняти однозначного рішення як про саму необхідність нового Житлового кодексу, так і про його зміст.
За словами Володимира Рибака, кодекс має бути не збором профільних законів, а своєрідним рамковим документом, який буде визначати межі, в межах яких необхідно удосконалювати всі зачіпають житлову проблематику закони.
А от заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Юрій Сербін, навпаки, впевнений, що кодекс повинен стати всеосяжним документом, у якому зібрані всі норми, записані чітко і скрупульозно. Це дозволить уникнути дублювання з іншими законами та створити прозорі і зрозумілі для людей умови, за якими буде працювати житлово-комунальне господарство країни.
Ще одну точку зору висловив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Віталій Шаповаленко. Він вважає, що в даній ситуації набагато практичніше доповнити існуючі профільні законодавчі акти положень, які передбачені в проекті кодексу, а сам Житловий кодекс залишити у вигляді своєрідного рамкового документа.
Як би там не було, нова редакція проекту кодексу вже готується до розгляду в парламенті. Причому, незважаючи на величезну кількість внесених поправок, самі суперечливі моменти не були усунені, хоча й трохи пом'якшали. Зокрема, залишилися норми про стягування пені при несвоєчасній оплаті комунальних послуг та про обов'язкове створення ОСББ у всіх житлових будинках країни.Щоправда, Володимир Рибак зізнався, що передача старих радянських будинків у власність їх мешканцям створить людям серйозні проблеми і, можливо, доцільніше було б залишити таким громадянам право вибору.
А от порядок відселення людей дещо змінили. Депутати внесли поправку, згідно з якою сім'ї повинні дати квартиру площею не менше, ніж у старому будинку. Крім того, переселяти можна буде тільки в сусідні райони. На жаль, більш докладної інформації про новий проект Житлового кодексу поки немає.
Тим часом у суспільстві наростає обурення у зв'язку з появою нового Житлового кодексу. Багато експертів бачать у цьому документі бажання влади ще раз збагатитися за рахунок простих людей.
- Чергова спроба прийняти проект Житлового кодексу жодним чином не пов'язана з наміром реформувати житлово-комунальне господарство країни, - счітаетпредседатель Демократичного альянсу Василь Гацько. - Мета документа - розпаювати галузь між декількома діловими парламентськими групами, які мріють про те, щоб узаконити житлове кріпацтво і поповнити собою число «швидких» мільярдерів.
А ведуча програми «Альбертейнштейн» на ТВі, адвокат Тетяна Монтян нещодавно оголосила шеститижневу голодів-ку на знак протесту проти намірів парламенту схвалити Житловий кодекс. «Я пішла на такий крок, оскільки вичерпала абсолютно всі засоби для того, щоб показати суспільству, якої шкоди і катастрофу несе прийняття Житлового кодексу», - сказала адвокат.
|
