Отже, наймач за своєю ініціативою може звільнити вас в наступних випадках.
Виявлення вашого невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, а також у випадках скасування допуску до держтаємниці, якщо виконання покладених на вас обов'язків вимагає такого допуску (п. 2 ст. 40 КЗпП). "Правильне" звільнення на цій підставі має бути проведене в чіткій відповідності, так би мовити, процедурних питань. Зокрема, у наймача повинні бути фактичні дані, що підтверджують вашу недостатню кваліфікацію або стан здоров'я (наприклад, медичний висновок). До речі, відсутність спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до законодавства його наявність не обов'язково для виконання вашої роботи за трудовим договором, не може бути підставою для звільнення від роботи. Правда, якщо ви прийняті на роботу водієм і вас позбавили спеціального права керування транспортним засобом, то ви цілком можете бути звільнені за п. 2 ст. 40 КЗпП.
Систематичне невиконання вами без поважних причин обов'язків за трудовим договором або правил внутрішнього трудового розпорядку, за умови, що раніше до вас застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (наприклад, попередження, догана) (п. 3 ст. 40 КЗпП). Тобто просто так, вирішивши, що ви порушили правила внутрішнього трудового розпорядку (наприклад, пару-трійку разів "злегка" спізнилися на роботу), наймач вас звільнити не може. Справа в тому, що стаття передбачає систематичне невиконання трудових обов'язків, тому для початку до вас повинні бути застосовані "м'які" норми дисциплінарної відповідальності. Більше того, у випадку судового розгляду судом будуть перевірятися правила і порядок застосування до вас дисциплінарних стягнень, термін притягнення до такої відповідальності, чи застосовувалося вже за таку провину дисциплінарне стягнення, ступінь тяжкості проступку. Найважливіше, що звільнити вас можуть лише за проступку, здійсненого після застосування до вас дисциплінарного стягнення чи громадського стягнення (п. 22-23 Пленуму).
Прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП). При звільненні "за прогул" ви повинні знати, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Такими причинами можуть бути приміщення в медвитверезник, самовільне використання без погодження з наймачем відгулів, чергової відпустки, залишення роботи по закінченні терміну трудового договору та ін (п. 24 Пленуму). До слова, і причини сімейно-побутового характеру можуть бути визнані поважними, якщо ваш вихід на роботу за наявності таких обставин міг би завдати вам або іншим особам шкоду, значно перевищує ту шкоду, яка була заподіяна наймачеві невиходом на роботу. Крім того, ваше відсутність на роботі має бути зафіксовано документально (акт про відсутність на робочому місці, пояснювальні записки колег і ваша власна), а не тільки на словах свідків.
Неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні (п. 5 ст. 40 КЗпП). Здається, тут все зрозуміло.
Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП). На цій підставі вас можуть звільнити, скажімо, якщо ви були прийняті на роботу, а пізніше вступило в законну силу рішення суду про поновлення на роботі попереднього працівника, який був незаконно звільнений або переведений.
Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП). Звертаємо увагу на те, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК), яким суд має дати відповідну оцінку.
Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі і дрібного) майна наймача, встановленого вироком суду, що набрав законної сили (постановою органу, до компетенції якого належить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу) (п. 8 ст. 40 КЗпП). У такому випадку працівнику слід знати, що звільнити його можуть не пізніше одного місяця з дня набрання чинності вироку суду чи дня прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за вчинення крадіжки. Причому в цей місяць не зараховується час перебування працівника на лікарняному або у відпустці.
Всі викладені правила корисно знати, тому що у вас завжди є право оскаржити своє звільнення в судовому порядку. Нерідкі випадки, коли наймач, користуючись незнанням працівника, звільняє його з посади з порушенням процедури, що завдяки судовому розгляду тягне відновлення на роботі і оплату вимушеного прогулу.
|
