| Визначившись з банком, вивчивши його пропозиції і зважившись довірити йому свої грошові кошти, потрібно не забувати про наступне. Передаючи гроші банку, ви укладаєте договір банківського вкладу (депозиту), передбачений ст.1058 ЦК. Названа норма визначає, що до відносин банку і вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються, як правило, положення про договір банківського рахунку, тому й розривати такий договір буде за правилами ст. 1075 ЦК («Розірвання договору банківського рахунку»). Проте слід мати на увазі, що ГК допускає угодою сторін змінити назване правило, вказавши на це в самому договорі банківського вкладу. Тому, укладаючи договір, необхідно не поспішати, а уважно і скрупульозно вивчити всі його положення.
При укладанні договору до запитання банку надано право змінити розмір процентів за вкладом, якщо інше не встановлено договором! Причому в цьому випадку новий, зменшений, відсоток буде застосовуватися до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, через один місяць з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 1061 ЦК). Але встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення при настанні визначених договором обставин, не може бути зменшений банком в односторонньому порядку, якщо інше не встановлено законом, а умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в установленому порядку є нікчемною (ч. 3, 4 ст. 1061 ЦК). Очевидно, що вклади до запитання менш вигідні вкладникам, ніж строкові, адже, поклавши кошти на депозит до запитання, вкладник ризикує волею банку позбутися частини обіцяних відсотків.
Як показує практика вітчизняних фінансово-кредитних установ, відсотки, які банк обіцяє виплатити за договором банківського вкладу, укладеного до запитання (тобто на умовах видачі вкладених коштів та відсотків на першу вимогу вкладника), трохи нижче, ніж відсотки, що нараховуються при укладанні строкового договору банківського вкладу (на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку). Проте, закон передбачає, що якщо вкладник бажає зняти строковий депозит до встановленого договором терміну, то, незважаючи на небажання банку, виплатити відсотки він зобов'язаний.Правда, вони будуть нижчими, ніж передбачені договором: «Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до закінчення строку або настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються в розмірі процентів за вкладами до запитання, якщо договором не встановлено більш високий відсоток »(ч. 3 ст. 1060 ЦК). Зрозуміло, що навряд чи банк буде укладати договір на невигідних для себе умовах, передбачивши в названому випадку більш високий процент. Так що, вирішивши зняти гроші достроково, вкладник втрачає деяку частку відсотків, на яку він розраховував при укладенні строкового договору вкладу.
В основному банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Однак відомі випадки, коли в самому договорі розмір відсотків не визначається. На цей рахунок ч. 1 ст.1061 ЦК встановила правило, згідно якому, якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати відсотки в розмірі облікової ставки Нацбанку України. При цьому відсотки нараховуються з дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Разом з тим, якщо інше не встановлено договором між банком і вкладником, відсотки на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу (ст. 1061 ЦК).
На жаль, деякі банки дозволяють собі не виконувати прийняті зобов'язання по депозиту, не виплачуючи за вимогою клієнта внесок та / або відсотки по ньому.Користуючись неграмотністю населення, банки відмовляють у видачі вкладу у випадках, якщо гроші покладені на строковий депозит - мовляв, термін договору не настав, тому вклад не повернемо, не кажучи вже про відсотки по ньому. Насправді законом банкам наказано незалежно від виду вкладу видавати його чи його частину на першу вимогу вкладника-фізичної особи.Більше того, умова договору про відмову клієнта від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ст. 1060 ЦК)! Так що, отримавши відмову банку в достроковому знятті депозиту, клієнт має всі шанси відстояти своє право і повернути грошові кошти в судовому порядку.
Фахівці радять дотримати досудову процедуру, зробивши деякі кроки. Перш за все, слід написати заяву на ім'я дирекції банку (а не якогось конкретного співробітника) з вимогою про дострокове повернення депозиту і відсотків по ньому. Такий лист правильніше продублювати кілька разів: особисто принести в банк з проставленням на примірнику номери і дати вхідної документації, надіслати це ж заяву рекомендованим листом з повідомленням про вручення і, нарешті, написати скаргу на дії банку, надіславши її до регіонального управління НБУ. Якщо таке листування придбає лише односторонній характер або вкладник отримає негативну відповідь від банківських працівників, доведеться звернутися до суду. Саме наявність письмових заяв з вимогою про повернення депозиту буде підставою для стягнення з банку і «додаткових» відсотків за користування чужими грошовими коштами. Адже, згідно зі ст. 625 ЦК, банк з моменту отримання заяви про дострокове повернення депозиту стане боржником, що прострочив грошове зобов'язання, і на вимогу кредитора (вкладника) він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу після закінчення терміну, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших підставах повернення, то договір вважається продовженим (пролонгованим) на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
|
