Доброго дня!

Ви можете дізнатися про утримання коштів на Вашу користь у державного виконавця. Всі його дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.

Згідно ч.1 ст. 82 Закону України “Про виконавче провадження”, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника). Законом передбачено, що рішення може бути оскаржено: начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, керівнику відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня, до суду. Розглянемо докладніше кожен з випадків. Згідно зі ст. 83 Закону керівник відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня і безпосередній начальник державного виконавця наділені повноваженнями здійснювати контролюючі функції за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень виконавчого провадження, які повною мірою реалізуються через розгляд скарги учасника виконавчого провадження у встановленому Законом порядку. Учасник виконавчого провадження має право звернутися до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець у разі, якщо з’ясується, що при виконанні рішень його дії суперечать вимогам закону. У зв’язку з цим начальник відділу вправі своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому законом. Також учасник має право звернутися до безпосереднього керівника державного виконавця із заявою про виправлення допущених в процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичних або арифметичних помилок, про що виноситься відповідна постанова. Факультативним, але не менш дієвим від того, інструментом реалізації законного рішення є перевірка законності виконавчого провадження за дорученням вищого посадової особи, за власною ініціативою або при розгляді поданої скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесене за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби. Судова перспектива У разі ж якщо учаснику виконавчого провадження не вдалося відстояти свою незгоду безпосередньо у виконавчому органі, потрібно звертатися до суду в порядку адміністративного судочинства або до суду, який видав виконавчий документ. На противагу до можливостей стягувача про звернення до вищої інстанції щодо державного виконавця, боржник має право звернутися тільки до суду у разі незгоди з відкриттям виконавчого провадження. У Законі зазначено, що до суду, який видав виконавчий документ, можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби по виконанню судового рішення, в адміністративний суд – іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій.

Допомогти Вам зможе орган опіки та піклування, який знаходиться при районних, районних у м. Києві  держадміністраціях, виконавчих органах міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Щодо документів, які треба подавати, то вони є у п.3.3. правил. До таких документів відносяться:
- Ваша заява;
- копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік;
- копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини;
- акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна (проводить таке обстеження орган опіки і піклування);
- довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
- довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;
- акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки;
- довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки;
- документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Рішення щодо опіки залежить від багатьох факторів і вони будуть розглядатися комісією органу опіки та піклування. Тому 100% сказати що у Вас все вийде я не можу. Але бажаю щоб Ваша сім'я з'єдналася. 

Звертайтесь до органу опік та піклування та докажіть їм, що Вашій сестрі з Вами буде найкраще.

Доброго дня!

Іноземний працівник, який працює в Польщі по робочому договором Umowa o dzieło, може повернути кошти / частина, виплачені як завдаток на податок, у разі переплати, і якщо цей працівник має пільги відповідно до Ustawą z dn.26.07.1991 r. o podatku dochodowym od osób fizycznych.
При робочому контракті Umowa o dzieło не відраховуються składki do ZUSu (składki na opiekę społeczną, składki zdrowotne і ін., Як при контракті Umowa o pracę, Umowa zliecenia), відраховується тільки податок (podatek).
Щорічно, до 30 квітня, кожен іноземець, який офіційно проживає і працює в Польщі, так само. як і громадяни країни, повинен надати до податкової інспекції (do Izby Skarbowej) декларацію про доходи , отримані в минулому році.
Відбувається це таким чином: роботодавець до 28 лютого зобов'язаний надати працівникові декларацію про доходи, отримані в його фірмі (PIT-11). На підставі отриманої декларації, працівник повинен заповнити декларацію (PIT-37), в якій він повинен вказати отриманий дохід, суму сплаченого податку та наявні пільги. До PITу -37 можуть доповнюватися також інші форми, на пр. ZAP-3, PIT / O. Таким чином, відбувається перерахунок податку, і в разі переплати, Izbа Skarbowа повертає різницю між покладеним і фактично заплаченим податком. У випадку недоплати Ви зобов'язані доплатити державі.
З приводу пільг: якщо у вас на утримані знаходяться неповнолітні діти (студенти), пільга на кожного з дитини в 2016 р становить 92,67 zł / міс. = 1112, 04 zł.за рік. Якщо Ви користувалися такою послугою як інтернет і маєте фактури, то річна пільга становить 760 zł., Якщо Ви доїжджали до місця роботи з передмістя і у Вас є підтверджуючі квитки, то від сплаченого податку Ви маєте право відняти суму коштів, витрачених на дорогу.
Тема дуже індивідуальна, тому варто підійти в Izbu Skarbowu, до відділу з обслуговування іноземців, і отримати інформацію, що стосується тільки вашої сітуаціі.Додатково, для власної поінформованості, можна подивитися інформацію на www.finanse.mf.gov.pl, www.e- deklaracje.gov.pl

Доброго дня!

Ознайомтесь будь ласка з правилами описаними за посиланням: 

Догляд за людиною похилого віку

Доброго дня! 

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – Земельний кодекс) залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

172.9. Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

172.10. Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.

Тому відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Висновок: дії нотаріуса правомірні і ставка податку 18% правильна згідно Податкового кодексу України.

Доброго дня! 

Повернення "такс фрі" не враховується при обчисленні сукупного доходу сім'ї.

В Наказі №486/202/524/455/3370  "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги" про врахування поверненого ПДВ іншою країною не зазначено.

Доброго дня!

Стаття 38 КЗпП називається «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника». Нелогічно пропонувати звільнятись працівникові за власним бажанням за цією статтею, адже вона передбачає вільне волевиявлення. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року № 3721-XII (далі — Закон № 3721-XII) громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року. Стаття 11 цього Закону гарантує реалізацію громадянами похилого віку права на працю нарівні з іншими громадянами. Згідно з Законом № 3721-XII забороняється дискримінація громадян похилого віку в галузі праці. Посадові особи, які порушують ці гарантії, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Умови договорів про працю (контрактів, угод) з громадянами похилого віку, включаючи також і їх працю в період проживання в установах соціального забезпечення, не можуть погіршувати становище або обмежувати їх права, передбачені цим Законом і законодавством про працю. Такі умови є недійсними. Забороняється звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.

Але є Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Доброго дня!

Згідно Наказу " Про затвердження Правил опіки та піклування"

Опікун  над  повнолітніми  дієздатними особами, які за станом здоров'я  самостійно  не  можуть  захищати свої права і виконувати свої обов'язки, може бути призначений тільки на прохання цих осіб. 

Опіка  (піклування) встановлюється за місцем проживання особи,  яка  підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Доброго дня!

Лист Мінсоцполітики від 14.12.2011 р. №350/06/186-11

Суттєво. Відмова від відрядження без поважних причин вважається порушенням трудової дисципліни, за яке може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

! Працедавцям та працівникам

Департаментом правового забезпечення Міністерства розглянуто звернення <...> і в межах компетенції повідомляємо таке.

З огляду на вимоги статей 21, 31 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, у тому числі й поїздки у відрядження для виконання завдань, не пов’язаних із виконанням своїх обов’язків. Отже, направлення у відрядження за розпорядженням керівника за рахунок підприємства для виконання завдання, обумовленого трудовим договором, є обов’язковим для працівника.

Таким чином, відрядження належить до трудових обов’язків працівників. Відмова без поважних причин від виконання таких обов’язків вважається порушенням трудової дисципліни, за яке може бути застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене статтею 147 КЗпП України.

Поряд із цим відповідно до статті 176 КЗпП України забороняється направлення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, у відрядження. Статтею 177 КЗпП України передбачені обмеження, згідно з якими жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть направлятися у відрядження без їх згоди.

Гарантії, встановлені статтями 176 та 177 КЗпП України, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), прийомних батьків.

Невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків є порушенням трудової дисципліни.

Правило частини другої статті 149 КЗпП України про те, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення, на нашу думку, не поширюється на порушення, які продовжуються, незважаючи на застосування стягнення. Так, якщо працівник після застосування до нього стягнення за необґрунтовану відмову виїхати у відрядження продовжує відмовлятися від виїздів, то на нього може бути накладене стягнення вдруге, в тому числі у вигляді звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Одночасно звертаємо увагу, що листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Доброго дня!

Відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу" особі, яка проживає разом з інвалідом I чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, передбачено виплату допомоги на догляд за ним. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року внесено зміни, зокрема, до статті 5 вищевказаного Закону . Прийнятим законодавчим актом, змінено підхід до визначення розміру допомоги на догляд особі, що проживає з інвалідом I чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Згідно внесених змін з 1 січня 2017 року допомога на догляд розраховується, як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2017 року - 1 544 грн., з 1 травня -1 624 грн., з 1 грудня - 1 700 грн. Тобто максимальний розмір допомоги на догляд за інвалідом I чи ІІ групи внаслідок психічного розладу з 1 січня 2017 року становитиме 1544 грн. на місяць. Органами соціального захисту населення проведено автоматичний перерахунок розміру допомоги на догляд з 1 січня 2017 року по діючим особовим справам.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1192  "Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним."

Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:

сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд;

{Абзац п'ятий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 219 від 15.04.2015}

закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;

інвалід I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Тобто працевлаштування не є підставою для припинення виплати допомоги.