п. 1 ст. 251 Цивільного Кодексу України: строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Як видно, з вищенаведеної статті строк - це період у часі, а ось довжину цього періоду теж встановлює законодавець.
Ст. 253 Цивільного Кодексу України: перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з настанням події, з якою пов'язано його початок.
Як видно з положення вищенаведеної статті законодавець чітко визначає момент з якого починає свою сплив термін позовної давності.
Наприклад: розлучився пан Н. зі своєю дружиною пані К. 07.07.2007 року і вирішили вони поділити майно.
Отож у цьому випадки термін позовної давності обмежується рамками 07.07.2007 року - 07.07.2010 року саме в цьому часовому періоді кожен із колишнього подружжя має право подати позовну заяву до суду на розподіл майна.
А тепер уявімо собі, на хвилинку, щоб було якщо б не було строків позовної давності, для того щоб зрозуміти навіщо вони потрібні.
Уявімо собі ситуацію сталося ДТП 03.10. 2010 року «зустрілися дві самотності» Л. і Н., викликали вони ДАІ, почався розгляд по ДТП і з'ясувалося, що винен був пан Л., він порушив правила проїзду перехрестя рівнозначних доріг.
Як постраждала особа пан Н. має право на відшкодування шкоди.
І якщо б у нас були терміни позовної давності то пан М. повинен був би подати позов на протязі трьох років з дня ДТП (загальний строк позовної давності) і вимагати у пана Л. відшкодування шкоди.
Але, на жаль, у нас цих термінів немає.
І ось через десять років, після згаданої ДТП, на адресу пана Л. приходить повістка до суду і цивільний позов «про відшкодування матеріальної шкоди».
Тобто якби законодавець чітко не позначив терміни, то позови до суду подавали б і через 10, і через 20, і навіть через 30 років.
І почалося б ... ... за такий довгий проміжок часу законодавство змінювалося не один і не два рази, відповідач міг виїхати з країни .... Змінити прізвище .... Померти в кінці-кінців.
Ось для того щоб такого не було і були встановлені строки позовної давності на законодавчому рівні.
ПРИМІТКА: позовну заяву подану після закінчення строку позовної давності суд, як правило, залишає без розгляду, якщо в ході судового слідства не буде встановлена поважна причина (хвороба, тривале відрядження, тюремне ув'язнення, вахтовий метод роботи ...) за якою позивач пропустив строк позовної давності .
Ст. 265 п. 1 Цивільного Кодексу України: залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Проте становище вищевказаної статті поширюється тільки на ті позови, які були подані без порушень термінів позовної давності, але з якихось причин судом у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Отже підведемо підсумки позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257. Загальна позовна давність (ЦК України).
1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три
роки.
Стаття 258. Спеціальна позовна давність (ЦК України).
1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися
спеціальна позовна давність: Скорочена або більш тривала порівняно
із загальною позовною давністю.
2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до
вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у
засоби масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення
ціх відомостей у засоби масової інформації або від дня, коли
особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця
у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної
часткової власності (стаття 362 ЦК);
4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 ЦК);
5) про розірвання договору дарування (стаття 728 ЦК);
6) у зв'язку з перевезенням вантажів, пошти (стаття 925 ЦК);
7) про оскарження дій виконавцями заповіту (стаття 1293 ЦК).
Стаття 261. Початок перебігу позовної давності (ЦК України).
1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа
довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про
особу, яка його порушила.
2. Перебіг позовної давності за вимоги про визнання
недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається
від дня припинення насильства.
3. Перебіг позовної давності за вимоги про застосування
наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалось
його виконання.
4. У разі порушення цивільного права або інтересу
неповнолітньої особи позовна давність починається від дня
досягнення нею повноліття.
5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг
позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або
визначений моментом вимог, перебіг позовної давності починається
від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимоги про
виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк
для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається
зі спливом цього строку.
6. За регресних зобов'язаннями перебіг позовної давності
починається від дня виконання основного зобов'язання.
7. Винятком з правил, встановлених частиною першою та другою
цієї статті, можуть бути встановлені законом.
А які ж будуть наслідки якщо раптом позовна давність буде пропущена.
Звернемося до статті 267 Цивільного Кодексу України
Наслідки спливом позовної давності
1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. 2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Вважаю за необхідне звернути вашу увагу на такий факт, що законодавець передбачив деякі види цивільних прав на які не поширюється строк позовної давності.
Ст. 268 Цивільного Кодексу України:
1. Позовна давність не поширюється: 1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; 2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; 3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію; 5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); 6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв" 2. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Тепер ви знаєте, що термін позовної давності становить три роки і якщо банк в кредитному договорі пропише вам термін позовної давності 10 років, то ви зі знанням справи поясніть банку, що він не правий про що вкажіть у протоколі розбіжностей до договору.
А якщо ЖЕК, раптом захоче стягнути з вас квартплату в період з 2005 по 2006 роки, то ви з легкістю в судовому розгляді, на те, що ЖЕКом було пропущено строк позовної давності і ЖЕКу в позові буде відмовлено.
Але не слід забувати, що у цієї медалі є ще одна сторона.
Ми ж з вами пам'ятаємо, що перебіг строків позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
І саме вищевказане допомагає відстояти свої права в суді тоді, коли з якихось не залежних від позивача причин позовну заяву було подано після закінчення строку позовної давності.
|
