Всі питання, пов'язані з порядком і умовами укладання подружжям угод різного роду, регулює сімейне законодавство.
Так, згідно зі ст. 27 КпШС України, подружжя може укладати між собою всі дозволені законом угоди.
З життєвої практики випливає, що подружжя найчастіше укладають між собою угоди, що носять безоплатний характер, - договори дарування майна. Але сімейне законодавство надає їм можливість укладати і інші угоди (договори купівлі-продажу, позики, міни та ін.) Основна вимога до таких операцій полягає в тому, що вони не повинні суперечити закону і обмежувати майнові права дружини, чоловіка або дітей.
Хочу звернути вашу увагу на той факт, що якщо дозвіл на укладення будь-яких взаємних угод надається подружжю сімейним законодавством в загальному порядку, то один вид подружніх угод - шлюбний контракт - обговорений особливо і закріплений спеціальною нормою законодавства. А саме: особи, що вступають у шлюб, мають право за власним бажанням укласти угоду про вирішення питань життя сім'ї (шлюбний контракт), в якому будуть передбачені майнові права і обов'язки подружжя (Ч. 1 ст 27-1 КпШС України) ..
Традиційно під поняттям "шлюб" у сімейно-правовій літературі, розуміється юридично оформлений добровільний союз чоловіка і жінки, спрямований на створення сім'ї і який породжує для них взаємні особисті та майнові права і обов'язки. Шлюбний контракт - це не союз осіб, а добровільна угода між цими особами про впорядкування майнових і особистих відносин при їх спільного подружнього життя. Шлюб об'єднує чоловіка і жінку в єдиний подружній союз, надаючи їм загальний статус подружжя. Шлюбний контракт ж розглядає подружжя, як двох самостійних суб'єктів - рівноправних учасників договірних відносин, що повністю відповідає природі цих відносин.
Шлюбний контракт, на відміну від всіх інших договорів, що укладаються між подружжям, носить комплексний характер, має складну структуру і включає цілий ряд по суті самостійних положень (наприклад: питання про надання матеріальної допомоги батькам або іншим близьким родичам обох подружжя або одного з подружжя; питання про право власності на прибуток від приватних підприємств, створених одним з подружжя в період шлюбу, питання про надання одним з подружжя матеріальної допомоги іншому в разі втрати останнім працездатності; питання про передачу майна у власність, забезпечення подружжя необхідним житловим приміщенням для проживання, створення умов для належного виховання та утримання дітей тощо). Кожне з таких самостійних угод може також містити вказівки на строки та порядок їх здійснення, а також передбачати заходи відповідальності чоловіків за невиконання взятих на себе зобов'язань.
Таким чином, можливість подружжя включати в шлюбний контракт низку окремих пунктів робить кожний шлюбний контракт унікальним і неповторним документом.Тому відпрацювати типовий шлюбний контракт, де були б передбачені всі ситуації, які можуть виникнути в період шлюбу, практично неможливо. Кожна шлюбна пара з окремих частин - угод з конкретних питань подружнього життя - створює обриси своїх майбутніх подружніх відносин. Тому зміст шлюбного контракту носить ситуативний, рухливий характер. Але не слід забувати, що чинне сімейне законодавство в значній мірі визначає можливий зміст укладання подружжям шлюбних контрактів. Так, законодавство передбачає зміну угодою сторін тільки 4-х статей Кодексу про шлюб та сім'ю, а саме:
ст. 22 регулює питання спільної сумісної власності подружжя;
ст. 24 регулює питання про роздільне майно подружжя;
ст. 25 регулює питання про виникнення спільної власності подружжя на роздільне майно, яке їм належало;
ст. 26 регулюють питання права власності на речі професійних занять подружжя.
Правила статей 22, 24, 25, 26 застосовуються у тому випадку, якщо шлюбним контрактом не встановлено інші положення (Ч. 4 ст. 31 КпШС України).
Шлюбний контракт, як і будь-який інший договір, може вважатися укладеним з моменту, коли сторони дійшли згоди по всіх його істотних умов і зодягли договір у належну форму.
Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням чинного законодавства, можна зробити наступний висновок:
Шлюбний контракт є угода, яка укладається особами, що вступають у шлюб, спрямована на вирішення питань життя сім'ї, на встановлення взаємних особистих та майнових прав і обов'язків і вступає в силу з моменту реєстрації шлюбу.
- Який порядок та умови укладення шлюбного контракту?
1. Шлюбний контракт укладається до реєстрації шлюбу.
Як Ви вже помітили, законодавство використовує термін "шлюбний контракт" і в той же час містить пряму вказівку на те, що цей контракт може укладатися лише до реєстрації шлюбу. Таким чином, шлюбний контракт по суті справи є контрактом дошлюбним.
2. Шлюбний контракт набуває чинності тільки з моменту реєстрації шлюбу.
3. Шлюбний контракт підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Засвідчувати шлюбний договір можуть як державні, так і приватні нотаріуси.
4. Шлюбний контракт укладається неповнолітніми тільки за згодою батьків.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК громадяни набувають дієздатності в повному обсязі з моменту досягнення повноліття, тобто 18 років.
5. Шлюбний контракт укладається за місцем проживання однієї з сторін або за місцем реєстрації шлюбу.
6. При укладанні шлюбного контракту можуть бути присутні свідки.
- У яких випадках може бути припинено дію шлюбного контракту?
Ми перерахуємо найбільш поширені варіанти припинення дії шлюбного контракту:
1. в результаті виконання сторонами всіх його істотних умов;
2. в результаті його розірвання за згодою сторін;
3. у разі смерті одного з подружжя.
Крім припинення, шлюбний контракт може зазнати також зміна його умов за різними обставинами.
- Чи існує відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов шлюбного контракту?
Виходячи із загальних положень сімейного та цивільного законодавства, за невиконання або неналежне виконання шлюбного контракту, як і будь-якого іншого договору, сторони можуть самостійно визначити ряд штрафних санкцій, вид і розмір яких включається в текст контракту. Така відповідальність може наставати за наявності ряду загальних умов, до яких відносяться:
1. протиправність поведінки сторони в договорі (наприклад: чоловік відмовляється надавати утримання матері своєї дружини, а в договорі це питання було винесено окремим пунктом і т.д.);
2. наявність шкоди. Наприклад: у контракті обумовлено, що чоловік щомісяця зобов'язаний виділяти своїй дружині певну грошову суму на особисті потреби.Дружина, на виділені їй гроші, придбала настінні годинники, які чоловік, під час сімейної сварки, розбив;
3. причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою;
4. вина особи, яка порушила умови договору.
- На яких підставах шлюбний контракт може бути визнаний недійсним?
Шлюбний контракт, як і будь-який інший договір, при наявності певних обставин може бути визнано у судовому порядку недійсним.
У чинному законодавстві передбачено три підстави, що мають безпосереднє відношення до шлюбного контракту.
Шлюбний контракт може бути визнаний недійсним:
1. у разі порушення передбаченого законом порядку його укладення;
2. у разі укладення шлюбного контракту особами, які перебувають у шлюбі;
3. у разі включення до шлюбного контракту умов, які погіршують становище обох подружжя або одного з них.
Ми сподіваємося, що наш екскурс допоможе багатьом які одружуються задуматися над цією проблемою і зробити правильний вибір, врегулювавши свої майнові відносини за допомогою шлюбного контракту.
|
