Слід зазначити, що відпустка за свій рахунок у праві іменується не додатковим і не соціальною відпусткою. Мова йде про відпустку без збереження заробітної плати. Так, відповідно до ст. 25 і ст. 26 зазначеного Закону, існує категорія громадян, яким в обов'язковому порядку надається право на відпустку без збереження заробітної плати, іншим же працівникам така відпустка надається за погодженням сторін.
Отже, в першому випадку (ст. 25) бажання працівника "піти за свій рахунок" має бути обов'язково задоволено наймачем, якщо працівник - мати чи батько (причому, батько, який виховує дітей без матері, в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), мають двох і більше дітей віком до 15-ти років або які мають дитину-інваліда. У цьому випадку таким матерям або батькам надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
Далі, до списку мають обов'язкове право включені чоловіки, дружини яких перебувають у післяпологовій відпустці (але не в "декретній", як це прийнято називати). Так що, якщо ви свідомий тато, який висловив бажання "допомогти дружині" або "відпочити від роботи" (це вже як вам подобається), то наймач зобов'язаний надіслати вас максимум на 14 календарних днів.
До речі, законом про відпустки молодятам гарантується "законний" медовий місяць, а якщо точніше - "медова декада", т.к. ця ж 25 стаття зобов'язує наймача надати за бажанням, вступає в шлюб, неоплачувана відпустка до 10 календарних днів. До слова, праця сумісників також не залишився без уваги законодавця - їм надається такий "безгрошовий" відпустка на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи. Статтею 25 гарантується обов'язок наймача "відпустити за свій рахунок" та інших громадян (для догляду за хворим родичем і пр.).
У другому випадку, тобто коли бажання працівника піти за свій рахунок співпадає з бажанням наймача відпустити його, має місце ст. 26 закону про відпустки. Відповідно до названої норми, за сімейними обставинами та з інших причин, працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і наймачем, але не більше 15-ти календарних днів.
Так що, шановні читачі, йдіть сміливо "за свій рахунок", тільки не зловживайте своїм правом.
|
