Згідно зі ст. 16 зазначеного документа закладу охорони здоров'я створюються підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385 встановлено Перелік закладів охорони здоров'я, відповідно до якого здоровпункти (пункти охорони здоров'я) відносяться до амбулаторно-поліклінічним закладам. Згідно п. 2 Пояснень до Переліку закладів охорони здоров'я пункт охорони здоров'я (здоровпункт) створюється на підприємстві і входить до складу поліклініки або амбулаторії (тобто є її підрозділом). Як передбачено наказом МОЗ «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» від 23.02.2000 р. № 33, підприємства, при яких створюються пункти охорони здоров'я, зобов'язані безкоштовно надавати і утримувати приміщення здоровпункту із забезпеченням опалення, освітлення, водопостачання, прибирання і ремонту. Мова тут йде про створюваних на підприємстві фельдшерських здоровпунктах, медичні працівники яких не перебувають з підприємством у трудових відносинах. Таким чином, у загальному випадку здоровпункти створюються на підприємстві лише організаційно (виділяється приміщення і т. п.), а фахівці (медперсонал) здоровпункту є працівниками поліклініки або амбулаторії. Якщо ж здоровпункт знаходиться на балансі підприємства, то для надання медичних послуг необхідно провести його державну акредитацію, Порядок якої затверджено постановою КМУ від 15.07.97 р. № 765, а також отримати ліцензію на право здійснення медичної практики. Акредитація проводиться за окремим здоровпункт (установі охорони здоров'я). Обов'язковість проходження акредитації для усіх закладів охорони здоров'я незалежно від форми власності підтвердив також Держпідприємництва в листі від 25.06.2004 р. № 4343. Крім того, оскільки діяльність в рамках медичної практики підлягає ліцензуванню, то підприємство повинно отримати ліцензію на здійснення медичної практики. Ліцензія при цьому може видаватися на юридичну особу - підприємство в цілому як на одного суб'єкта ліцензування. Відповідно до п. 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49, медичною практикою є діяльність, пов'язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на поліпшення здоров'я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями та реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами зі спеціальною освітою. Таким чином, оскільки діяльність фельдшерських здоровпунктів промислового підприємства (що входять до складу підрозділу підприємства) відповідає визначенню медичної практики, отримання ліцензії на здоровпункт є обов'язковим. Про необхідність отримання фельдшерські здоровпункти промислових підприємств ліцензії на право заняття медичною практикою йдеться і в листі МОЗ від 22.03.2004 р. № 13/05.03.02-17. Здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання ліцензії є адміністративним правопорушенням, за яке посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності згідно ст. 164 КпАП. Також слід зауважити, що згідно ст. 240 ГКУ прибуток (доход), отримана суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованої (заниженої) прибутку (доходу) підлягають вилученню в дохід відповідного бюджету. Тому, якщо, крім здійснення медичного обслуговування працівників, здоровпункт за плату надає медичні послуги (наприклад, населенню), то в даному випадку може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді вилучення доходу (прибутку). Щодо визначення та встановлення посадових обов'язків медперсоналу здоровпункту необхідно звернути увагу на наступне. Оскільки здоровпункт входить до складу структурного підрозділу підприємства, то працівники здоровпункту складаються з таким підприємством у трудових відносинах. Відповідно до ст. 139 КЗпП працівники підприємства зобов'язані чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Згідно зі ст. 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємстві встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом за поданням власника (уповноваженого ним органу) і первинної профспілкової організації на підставі типових правил. Таким чином, для закріплення за окремими працівниками конкретних посадових обов'язків необхідно передбачити відповідні положення в посадових інструкціях, а робочий розпорядок для здоровпункту - в правилах внутрішнього трудового розпорядку. Отже, на підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки: • діяльність здоровпункту підприємства підлягає ліцензуванню, тому необхідно в загальному порядку одержати ліцензію на право заняття медичною практикою. В іншому випадку до посадових осіб підприємства можуть бути застосовані адміністративні санкції; • здоровпункт, як заклад охорони здоров'я, повинен пройти акредитацію; • посадові обов'язки працівників здоровпункту і правила трудового розпорядку встановлюються підприємством у посадових інструкціях в розрізі посад працівників і в правилах внутрішнього трудового розпорядку; • оскільки здоровпункт створений на підприємстві для забезпечення медобслуговування працівників (членів їх сімей), в окремому розпорядчому документі (Наказі про надання послуг здравпунктом чи іншому) необхідно відобразити порядок надання медичних послуг працівникам та умови / можливість надання таких послуг іншим особам, які не перебувають у трудовихвідносинах з підприємством. При цьому слід врегулювати питання відповідного оподаткування при наданні безкоштовних послуг таким особам.
