| Так, згідно зі ст. 13 Закону «Про заходи щодо запобігання та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» та ст. 15 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», куріння в приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності заборонено. Втім, ця заборона не є категоричним, оскільки в тій же ст. 13 є застереження «... скрізь, крім спеціально відведених місць».При цьому закон зобов'язує власників і керівників підприємств, установ та організацій обладнати місця для куріння, де повинна бути розміщена наочна інформація, що складається з графічного знака і тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю! "
Отже, кожен роботодавець зобов'язаний за свій рахунок обладнати місце для куріння. На вулиці, в під'їзді будинку, де знаходиться офіс, курити не можна, оскільки ці місця є громадськими, і за куріння там можна заробити штраф. Згідно ст. 175-1 КУпАП, куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 170 грн). При повторному протягом року вчиненні порушення, за яке особу вже було притягнуто до адміністративної відповідальності, накладається штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ (170-340 грн).
А от адміністративна відповідальність посадових осіб підприємства за відсутність обладнаних приміщень для куріння співробітників КУпАП не передбачено. Втім, цілком можливо, що незабаром ситуація зміниться. У 20-х числах лютого 2012 Комітету ВР з питань охорони здоров'я було передано подання про розгляд у сесійній залі законопроекту № 9474 від 17.11.2011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів» . Так от, серед іншого, в ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» пропонується прописати норми (після абз. 8 ч. 2 ст. 17), згідно з якими невжиття керівниками підприємств або відповідальними особами заходів з припинення куріння на робочих місцях спричинить накладення штрафу в розмірі від 1 тис. до 10 тис. грн. Такий же штраф очікує керівництво компаній за «розміщення попільничок або невжиття заходів по припиненню куріння за межами місць, спеціально відведених для куріння». Cт. 22 Кодексу законів про працю (КЗпП) свідчить, що необгрунтована відмова в прийомі на роботу забороняється. Згідно ж Конституції України, будь-яке пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань,членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Крім того, ст. 2-1 КЗпП стверджує, що наша держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин . В принципі, наявність шкідливих звичок, як і багато іншого, можна віднести до «інших обставин».
З іншого боку, є такі посади і роботи, які вимагають від претендента певного стану здоров'я. І цим аргументом може скористатися роботодавець. Проте в тій же ст. 22 КЗпП сказано, що вимоги, зокрема, щодо стану здоров'я працівника, можуть встановлюватись законодавством України. І потрібно попросити потенційного роботодавця пояснити, яким нормативно-правовим актом встановлені особливі вимоги до стану здоров'я кандидата на певну посаду, і яким чином на його медичні показники впливає факт куріння. При цьому навіть наявність медичних протипоказань, встановлених законом, навряд чи спрацює, тому що зв'язок будь-якого захворювання зі шкідливою звичкою на сьогоднішній день є спірною і вимагає документального підтвердження. Якщо ж особливі медичні вимоги до професії і посади законом не встановлені, прохання надати які-небудь медичні висновки та довідки можна розцінювати як порушення передбаченого ст. 25 КЗпП заборони про вимогу при прийомі на роботу додаткових документів та відомостей.
Іноді роботодавець намагається відмовити курцям в прийомі на роботу, посилаючись на правила внутрішнього трудового розпорядку, де сказано, що в цій компанії не курять. Але наявність такої норми в локальному акті підприємства теж незаконно, оскільки самостійність роботодавця в організації трудової діяльності співробітників обмежена положеннями ст. 9 КЗпП, які не допускають встановлення в компанії умов, які б пригнічували права працівників. Тобто і на підставі локальних норм не можна відмовити курцям в прийомі на роботу.
|
