Інформація про право України

Головна » Статті » Право власності на майно

Приватизація земельної ділянки: докладні правила
Земельному кодексі України (ЗКУ) відносини громадян з державою (територіальними громадами) у зв'язку з безкоштовною передачею їм землі визначаються як "безкоштовна приватизація".
Сам термін "приватизація" в земельному законодавстві не визначений. Але з формулювань, даних в інших законодавчих актах (закони України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію державного житлового фонду"), а також з його вживання в нормативних актах можна зробити висновок, що під приватизацією розуміється передача громадянам або юридичним особам майна , що належить державі або територіальним громадам.Приватизація різних видів майна регулюється окремими законами: майна державних підприємств - Законом України "Про приватизацію державного майна", невеликих державних і комунальних підприємств - Законом України "Про малу приватизацію», житла - Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". І якщо законодавство, що регулює приватизацію майна державних підприємств, передбачає окремі правові процедури як для безкоштовною, так і для платної приватизації, то в земельному законодавстві платна приватизація як особливий спосіб придбання землі взагалі не передбачена. Будь-яке інше, відмінне від придбання в рамках процедури безкоштовної приватизації, придбання землі визначається як купівля-продаж землі у держави чи місцевої громади і здійснюється в загальному порядку, передбаченому для покупки державної або комунальної землі.
Скільки землі покладено безкоштовно
Закон (пп. в), г) і г) п. 1 ст. 121 ЗКУ) передбачає, що для будівництва будинку громадянам України належить:
• на землях, відведених для садівництва, - до 0,12 га;
• на ділянках, призначених для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га;
• на присадибних ділянках (відведених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд): не більше 0,25 га - в селах, не більше 0,15 га - в селищах і не більше 0,10 га - в містах.
Громадянин може приватизувати кілька ділянок - по кожному виду цільового призначення землі (п. 4 ст 116 ЗКУ ..). І якщо він, наприклад, використовував своє право на приватизацію землі, відведеної для садівництва, то може отримати ще й ділянка, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Як здійснюється приватизація земельної ділянки?
Порядок приватизації землі різний залежно від того, знаходиться ділянка в користуванні громадянина на момент початку приватизації чи ні. Ділянка може перебувати в користуванні у кількох випадках.
1. Громадянин є власником житлового будинку, побудованого на землі, виділеній для будівництва ще в радянські часи. У цьому випадку не має значення, чи є власником будинку той, кому виділявся ділянку, або ж будинком володіє особа, яка отримала її у спадщину, внаслідок купівлі або дарування. Якщо з того моменту, коли в Україну було встановлено право безоплатної приватизації землі (з 15.03.1991 р .- з дати набрання чинності Земельного кодексу України від 18.12.1990 р.), Власник житлового будинку правом його приватизації не скористався, вважається, що земля перебуває у його користуванні.
2. Громадянин є членом садового або дачного кооперативу (товариства). І ділянка була виділена цією структурою в порядку, встановленому статутом.
3. Ділянка знаходиться у фактичному користуванні громадянина, але у нього немає ніяких документальних свідоцтв, що підтверджують право власності. Таке буває у випадках, коли громадянин, наприклад, здійснив самовільне будівництво на землі, не відведеній йому для цієї мети.
Умова приватизації земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні: термін сумлінного, відкритого і безперервного користування такою ділянкою має становити не менше 15 років. У цьому випадку у фактичного користувача з'являється право отримати використовуваний ним ділянку по праву пріобретательской давності (набувальної давності). Це передбачено ст.119 ЗКУ. Розмір землі, яку можна отримати на підставі набувальною давністю, той же, що і при звичайній безкоштовної приватизації (ст. 118 ЗКУ). Порядок отримання у власність такої землі є таким же, що й у випадку "звичайної" приватизації.
Порядок приватизації
Приватизація земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян, відбувається в кілька етапів.
1. Подача заяви (п. 1 ст. 118 ЗКУ). Громадянин, зацікавлений у приватизації землі, подає заяву до відповідної районної (Київської чи Севастопольської - міські) державну адміністрацію або до сільської, селищної чи міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові заявника, місце його проживання, місцезнаходження земельної ділянки, її розмір (не більше максимального розміру, що підлягає безоплатної приватизації згідно ст. 121 ЗКУ), підстави перебування земельної ділянки в користуванні.
До заяви додаються копії паспорта громадянина та довідки про присвоєння йому індивідуального ідентифікаційного коду.
Додатково до вищезазначеного до заяви залежно від того, до якої нагоди (див. вище) відноситься заявляється випадок приватизації, додаються копії інших документів.
У першому випадку - копія правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на житловий будинок (договору купівлі-продажу, дарування, свідоцтва про право на спадщину, зареєстровані органами БТІ).
У другому випадку - крім вищезазначених правовстановлюючих документів, потрібно довідку з дачного (садового) кооперативу (товариства) про те, що заявник є членом цієї організації і що йому виділено земельну ділянку під певним номером згідно зі схемою (плану) організації території кооперативу (товариства), викопіювання з якої (якого) зазвичай додається до довідки.
У третьому випадку - докази, що підтверджують не менш ніж 15-річне сумлінне, відкрите і безперервне володіння земельною ділянкою.
Випадків, коли можна легко довести право пріобретательской давності, дуже мало. Найчастіше таке право доведеться встановлювати в судовому порядку шляхом подання позову про встановлення факту добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою протягом не менше 15-річного терміну. Основними доказами в суді можуть бути: показання свідків (наприклад сусідів), а також будь-які інші документи, наприклад, про покупку будматеріалів, договір підряду з будівельниками.
2. Прийняття рішення про приватизацію. Воно приймається (у місячний термін) органами, в які громадянин подав заяву про приватизацію. У цьому ж рішенні зазвичай дається дозвіл на виготовлення технічної документації для отримання акта на право приватної власності на землю (далі - акт).
3. Виготовлення технічної документації. Отримання акту. На цьому етапі громадянина, який отримав дозвіл на виготовлення технічної документації, звертається в організацію, що має ліцензію на проведення землевпорядних робіт. Відомості про таких організаціях зазвичай можна отримати у місцевому відділі земельних ресурсів. Крім того, сам відділ також має право проводити землевпорядні роботи. Послуга з виготовлення технічної документації платна. Її вартість, наприклад, для Київської області, становить приблизно 1000 грн за один акт. Таким чином, безоплатна приватизація виявляється не зовсім безкоштовною, оскільки при її здійсненні необхідно платити за послуги, без яких приватизувати землю неможливо.
Зазвичай організація, яка виконує землевпорядні роботи, передає необхідні для отримання акта документи до органів державного земельного кадастру (ДЗК).Безпосередньо там виготовляються і оформляються акти. Якщо громадянин видав землевпорядної організації відповідну довіреність, ця ж організація отримує виготовлений та оформлений акт в органах ДЗК і передає його замовнику. Якщо доручення немає, замовник після отримання повідомлення про те, що акт готовий, сам їде і отримує його в органах ДЗК.
Коли ділянка не перебуває у користуванні
Порядок приватизації земельних ділянок, які не перебувають у користуванні громадян, регламентується пп. 6-10 ст. 118 ЗКУ і теж складається з декількох етапів.
1. Подача заяви (п. 6 ст. 118 ЗКУ) до районної, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються бажаний розмір і цільове призначення ділянки.
До клопотання додаються: копії паспорта заявника та довідки про присвоєння їй ідентифікаційного коду; графічні матеріали, на яких показано бажане місце розташування земельної ділянки; згода землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
2. Отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою (п. 7 ст. 118 ЗКУ).
Орган, до якого подано клопотання, розглядає його в місячний строк і дає дозвіл на виготовлення проекту землеустрою або дає мотивовану відмову в його наданні. Підставою для відмови може бути невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель, проектів землеустрою населених пунктів.
Проект землеустрою розробляється ліцензованими організаціями. Відомості про них можна отримати в місцевому відділі земельних ресурсів. Крім того, сам відділ земельних ресурсів також має право проводити землевпорядні роботи.
Розробка проекту землеустрою є платною послугою. Її вартість різна не тільки для різних регіонів України. Вона істотно варіюється навіть у межах одного регіону. Так, наприклад, для Київської області, ціна коливається в межах від 1 до 3 тис. грн.
Необхідність платити за підготовку проекту землеустрою також розвінчує міф про "безкоштовної" приватизації.
3. Узгодження проекту землеустрою (п. 8 ст 118 ЗКУ, Типове положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням землевпорядної документації;. Далі - Типове положення).
Розроблений проект землеустрою подається до комісії, яка спеціально створюється районними, міськими у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями або міськими радами - у містах обласного значення, для узгодження землевпорядної документації.
До складу комісії входять представники (п. 13 Типового положення.):
• територіального органу Держкомзему;
• органу містобудування та архітектури;
• територіального органу Мінприроди;
• органу охорони культурної спадщини.
Протягом трьох тижнів з дня отримання проекту комісія надає органу виконавчої влади або місцевого самоврядування висновок про погодження проекту землеустрою або про відмову в такому. Підставою для відмови може бути лише невідповідність його положень вимогам закону та нормативно-правових актів.
4. Державна експертиза проекту землеустрою (п. 8 ст. 118 ЗКУ, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").
Після узгодження проекту землеустрою комісія подає його до органу земельних ресурсів для проведення державної експертизи.
5. Прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою ділянки та надання її у власність (п. 9 ст. 118 ЗКУ). Таке рішення приймається органом, до якого подавалося клопотання про приватизацію, у двотижневий строк з дня отримання ним узгодженого Комісією проекту землеустрою та позитивного висновку державної експертизи.
6. Виготовлення технічної документації. Отримання акту. Цей етап повністю аналогічний третього етапу описаної вище процедури приватизації землі, що знаходиться в користуванні заявника.
Чи варто поспішати?
Часто громадяни не поспішають приватизувати земельні ділянки. Практика показує, що зволікати не варто. Особливо це стосується ділянок, розташованих недалеко від великих міст, в мальовничих або престижних місцях.
Так, одну громадянку-члена садівничого товариства, розташованого недалеко від Києва, позбавили земельної ділянки, використавши положення статуту товариства. Практично в кожному статуті можна знайти пункт, згідно з яким член товариства повинен виконувати свої обов'язки, у тому числі вчасно платити членські внески і використовувати земельну ділянку за призначенням. В іншому випадку він може бути виключений з товариства.
Трапляється, що з тих чи інших причин людина якийсь час не буває на своїй ділянці. Це може бути пов'язано з об'єктивними життєвими обставинами: хворобою, смертю близьких. Саме це і сталося в житті згаданої громадянки.Вона кілька років не бувала на своїй ділянці і, відповідно, не платила членські внески. Голова товариства вирішила виключити громадянку зі складу членів товариства як систематично не виконує свої обов'язки. Для цього їй було надіслано формальне лист-вимога виконати обов'язки, які систематично нею не виконувалися. У ньому містилася загроза виключення з членів товариства. Лист було надіслано на адресу громадянки, який містив помилку, внаслідок чого громадянка не могла його отримати і з'явитися в правління товариства, щоб виправдатися. Однак нічого "не підозрюючи" про помилку голова правління свою обіцянку виконав: громадянку зі складу членів товариства виключив. А замість неї прийняв іншого, "потрібного" людини, якому дана ділянка і передав у користування. Новий член товариства земельну ділянку приватизував негайно, тут же його продав, не забувши, думається, "подякувати" голови. Зараз справа розглядається в судах, і результат його не визначений. У кожному разі, громадянка свою ділянку назад не отримає, оскільки він вже знаходиться у власності «добросовісного набувача» - людини, яка не знав і не міг знати про те, що земля йому продається з порушенням закону (ст. 388 ЦКУ).
У яких випадках можна обійтися без суду?
Докази того, що громадянин сумлінно і безперервно користувався ділянкою протягом як мінімум 15 років, порівняно легко можна уявити лише в селах і невеликих селищах.
Там місцева влада знають свої землі та їх історію. Так, земельна ділянка могла бути виділений в користування простим усним дозволом голови сільради, який пам'ятає про це і знаходиться ще при владі.
Або, наприклад, громадянин використовував земельну ділянку померлої людини, що знаходився в користуванні останнього. Це можливо, якщо після смерті "власника" спадкоємці або не оголошувалися, або не виявляли інтересу до свого спадщину протягом багатьох років.
Або, нарешті, можливий випадок, коли людина побудувала будинок на ділянці, яка йому не виділявся для цієї мети.
Причому така людина зовсім не обов'язково володіє землею недобросовісно: нею могли користуватися ще його батьки на підставах, які за давністю років встановити не вдається, і він звик вважати землю своєю зі слів батьків.
Якщо у всіх перерахованих вище випадках сільрада знає про користування земельними ділянками і не заперечує цього факту, приватизація може пройти без судового втручання.
Історичний екскурс
Ідея приватизації виникла на хвилі перебудови в ході характерних для того періоду демократичних перетворень. Всі національні багатства, створені працею радянського народу і оголошені його власністю, фактично були узурповані державою. Ідеологи того часу розглядали цей факт як відступ від принципів істинного соціалізму. Адже, формально будучи представником народу, реально держава стала самостійним суб'єктом зі своїми власними, відмінними від народних, інтересами. При такому підході проведення "роздержавлення" (радянський термін, який пізніше в Україну був замінений терміном "приватизація") - розподіл всього державного майна між усіма громадянами - уявлялося відновленням історичної справедливості та поверненням до початкових гасел: "Землю - селянам, фабрики - робітникам! ».Тоді вважалося, що якщо розподілити все майно між усіма, кожен відчує себе господарем, і економіка запрацює.
Зараз вже очевидно, що романтика - погана помічниця у державній політиці. Про це свідчать результати двадцяти років приватизації. Процес закінчився тим, що майно, лише на мить побувавши в руках тих, хто його створив, потрапило в руки нової економічної еліти.
При приватизації житла та землі не вдалося створити механізм, який давав би безумовний доступ всіх громадян до будь-якого виду приватизації. У результаті приватизація проводилася за принципом: "на чому сиджу, то і маю". Городяни жили в державних квартирах. Тільки їх вони і змогли приватизувати порівняно просто. Селяни ж мали в користуванні землю. Тільки на її приватизацію вони і змогли претендувати. Скористатися же правом на приватизацію державного житлового фонду вони не можуть.
Єдиної думки немає
У практиці правозастосування ст. 119 ЗКУ немає єдності щодо дати, з якої в процесі приватизації повинен відраховуватися 15-річний термін користування землею. Так, згідно з Листом Верховного Суду України від 29.10.2008 року № 19-3767/0/8-08 (п. 3) право пріобретательской давності підлягає застосуванню, починаючи з 1.01.2017 р., Тобто 15 років з моменту вступу в силу нового Земельного кодексу.
Але роз'яснення Верховного Суду України можуть мати силу лише у випадку, якщо спір про право застосування набувальною давністю буде вирішуватися судовими органами. Якщо ж спору не буде (громадянину вдасться переконати орган, куди він подає заяву про приватизацію землі, що він володів землею дійсно добросовісно, ​​відкрито і безперервно), приватизація пройде без судових позовів. При цьому орган, який приймає рішення про приватизацію, може відрахувати необхідний 15-річний термін від дати початку фактичного володіння майном.
Права на приватизацію земельної ділянки: можливі варіанти
Громадянин, який захоче скористатися правом приватизації землі, не знаходиться в його користуванні, зіткнеться з тим, що вже на етапі подачі документів від нього вимагатимуть графічні матеріали, на яких зображений ділянку. Але що це за дані, де і як їх отримати, закон не встановлює. Не встановлено ні право громадян отримати такі матеріали, ні обов'язок будь-яких органів видавати їх. Якщо поглянути на проблему ширше, виявляються інші, більш загальні проблеми.
Якщо у людини немає ділянки, то рішення про приватизацію може бути обумовлено тим, що йому подобається якась конкретна місцевість. Іноді територіальних переваг немає - лише бажання реалізувати своє законне право на безоплатну приватизацію землі. В останньому випадку потрібно знати, де взагалі є земля, яку можна приватизувати для подальшого будівництва.
У будь-якому випадку, перш ніж подавати клопотання до відповідного органу, бажано знати, кому належить земля. Якщо вона державна чи комунальна, то у віданні якого саме органу вона знаходиться територіально. Важливі також відомості про режим землі і можливі обмеження її забудови. Не зайвою буде інформація і про те, чи не розпочато процедура приватизації цієї ділянки кимось
іншим. І, нарешті, необхідно фізично ідентифікувати ділянку шляхом прив'язки його до місцевості, а не за допомогою описів типу "за селом біля струмка".
Всі необхідні дані містяться в державний земельний кадастр та містобудівної документації. Але у звичайного громадянина доступу до цих документів немає.Він має право отримати дані тільки щодо належних йому ділянки або об'єкта нерухомості. Щоб реалізувати право на приватизацію, необхідно володіти інформацією, яку законним способом отримати неможливо.
Щоб забезпечити реалізацію прав громадян на приватизацію землі, необхідно створити єдину загальнодоступну базу даних (реєстр, кадастр) українських земель, яка б містила повні відомості про наявність земель, придатних для приватизації для кожного виду землекористування.
Маючи доступ до такої бази даних, можливо вибрати ділянку і почати процедуру його приватизації. На жаль, такої бази даних в Україну немає. Більш того, будь-які легальні можливості офіційного отримання подібної інформації взагалі відсутні.
Але "святе місце порожнім не буває". Якщо є потреба в безкоштовній приватизації, з'являються і люди, що пропонують допомогу. Завдяки їх зусиллям, в Україну навіть з'явився такий бізнес, його суть - збір даних про ділянки, які можна приватизувати (ці дані збираються шляхом особистих неформальних контактів), організація залучення потенційних замовників на приватизацію і подальша координація дій всіх зацікавлених осіб (замовників, місцевих властей, Комісії з узгодження проекту землеустрою, органів державної експертизи та земельних органів).
Охочим приватизувати земельну ділянку "безкоштовно" доводиться звертатися до посередників. В результаті ціна "безкоштовно" приватизованої ділянки буде всього лише трохи нижче, ніж придбаного на вторинному ринку.
Приватизувати землю у великих містах та поблизу них без бізнес-посередників зараз практично неможливо. За винятком, мабуть, тих випадків, якщо громадянин поклав око місце неподалік від села або невеликого селища, розташованих порівняно далеко від великих міст. У цьому випадку велика вірогідність того, що громадянину майже за "просто так" можуть надати потрібну йому інформацію про земельну ділянку в місцевій раді, районному відділі земельних ресурсів та місцевому ДЗК. Якщо таку інформацію вдалося отримати, і вона дає надію на приватизацію бажаного земельної ділянки, тоді можна звернутися в організацію, що має ліцензію на виконання топографо-геодезичних робіт і яка працює в районі місцезнаходження земельної ділянки з проханням визначити координати бажаної ділянки і нанести їх на викопіювання генплану населеного пункту, а якщо ділянка перебуває за межами населеного пункту - на викопіювання з картографічних матеріалів, зазвичай наявних у розпорядженні таких організацій. Така викопіювання якраз і буде необхідними графічними матеріалами, які потрібно докласти до клопотання про приватизацію бажаної ділянки.
Нормативні документи
Цивільний кодекс України (ЦКУ) від 16.01.2003 р. № 435-IV (остання редакція від 20.08.2010 р.), Ст. 388
• Земельний кодекс України (ЗКУ) від 18.12.1990 р. № 562-12 (набрав чинності з 15.03.1991 р.), Ст. 116, 118, 119, 121
• Закон України "Про приватизацію державного майна" від 4.03.1992 р. № 2163-XII (остання редакція від 13.06.2009 г).
• Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 р. № 2482-XII (остання редакція від 10.06.2010 г).
• Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації від 17.06.2004 р. № 1808-IV (остання редакція від 10.12.2009 р.), Ст. 9
• Типове положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням землевпорядної документації, затверджене Постановою Кабміну від 23.12.2009 р. № 1420, п. 13
• Лист Верховного Суду України від 29.10.2008 р. № 19-3767/0/8-08, п. 3

Читати фонетично
Категорія: Право власності на майно | Додав: administrator (07.07.2011)
Переглядів: 90690 | Теги: ділянка, приватизація, земля | Рейтинг: 4.0/12
Всього коментарів: 0
[30.04.2017]
Гроші за зекономлену субсидію. (0)
[30.04.2017]
Правило переїзду перехрестя з круговим рухом. (0)
[07.04.2017]
Допомога учасникам війни та бойових дій. (0)
[06.04.2017]
В Євросоюз без віз. (0)
[05.04.2017]
Пом'якшення обмеження на продаж готівкової валюти громадянам. (0)
[21.03.2017]
Побутові товари з гарантією тільки через касові апарати. (0)
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Будемо Вам вдячні за перегляд однієї реклами в розділі "Друзі сайта". Це буде оплатою за відповідь на Ваше запитання.
Пошук на сайті
120x90
Друзі сайта
Хороший дополнительный заработок без вложений. Неймовірно
Статистика
Друзі сайту
...
Відвідувачі онлайн
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Цікаві статті
[12.03.2017]
Обмін пошкоджених купюр іноземної валюти. (0)
[31.01.2017]
Пенсія для учасників бойових дій. (0)
[18.10.2016]
Земля для кожного українця. (0)
[17.03.2015]
Нові правила отримання субсидії 2016. (0)
[28.02.2015]
Документи, які дійсні перетину кордону з дітьми. (0)
[10.01.2015]
Порядок отримання фізособами та юрособами інформації з Держреєстру прав на нерухомість. (0)
[21.12.2014]
Шокуючі іновації від Міністерства фінансів для економії державних коштів. (0)
[21.11.2014]
Пенсії та інші соцвиплати переселенцям з Донбасу. (0)
[08.11.2014]
Затверджено Умови прийому на навчання до вузів у 2015 році. (0)
[23.09.2014]
Гарантовані державою пільги учасникам АТО а також членам їх сімей. (2)