Які б зміни не зазнавало вітчизняне законодавство, документом, що підтверджує право власності на землю, є державний акт на земельну ділянку. І не важливо коли він виданий - до 2003 року або пізніше. Про це сказано в постанові Кабінету Міністрів України № 449 від 2 квітня 2002 р. «Установити, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб ». Важливо що все це на добровільних засадах. Інша справа, що в державних актах, виданих до 2003 року, був відсутній такий важливий момент, як кадастровий номер. Саме відсутність кадастрового номера тепер змушує громадян нудитися в численних чергах і значно ускладнює можливості оперувати своєю власністю. Кадастрові номери на ділянки, сформовані до 2004 року, присвоюються за заявою їх власників (користувачів), на підставі технічної документації із землеустрою. За такою ж процедурою проходить оформлення ділянок, право власності (користування) на які не зареєстровано, але зате на них розташований житловий будинок, на який зареєстровано право власності. В Законі України «Про Державний земельний кадастр» сказано що реєстрація земельної ділянки, як і внесення змін про земельну ділянку в кадастр і до Поземельної книги, повинні проводитися протягом 14 робочих днів. Потім власник повинен отримати витяг з кадастру, в якому мають бути відображені всі відомості про земельну ділянку. Складовою частиною витягу є кадастровий план - копія кадастрової карти, що міститься в Державному земельному кадастрі та ведеться в електронній (цифровій) формі. Він вступив в силу з 1 січня 2012 року, але ще потребує додаткових підзаконних актів з боку уряду, так як не визначає власне процедури реалізації положень закону. Постає питання: «А що ж робити коли кадастровий номер в державному акті не вказано?» Власне потрібно звертатися до відповідного відділу земельних ресурсів Держкомзему для отримання довідки про присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. . Там потрібно пред’явити технічну документацію на ділянку. Якщо таких документів немає, то доведеться спочатку звернутися в землевпорядну організацію. В останній від вас зажадають заяву, копію паспорта та довідку з номером ідентифікаційного коду. При цьому важливо пам'ятати, що присвоєння кадастрового номера неможливе без внесення його в електронну базу даних. Також є нюанс, з яким обов'язково зіткнуться співвласники однієї ділянки. Наприклад, господарі половинок будинків, які мають у користуванні невиділені в натурі частки земельної ділянки. При обопільному бажанні сусідів діляночка кожного буде визначатися по фактичному користуванню, але де-юре кадастровий номер так і залишиться «загальний». частина земельної ділянки може бути предметом відчуження тільки після її виділення в натурі (розділ земельної ділянки) та реєстрації як окремого об'єкта права власності в порядку, встановленому чинним законодавством. Але спробуйте це зробити, якщо співвласник не проживає в будинку і його нинішній адресу невідомий! Для тих же, хто вже отримав на руки державний акт, потрібно пам’ятати що: - На акті повинні стояти підписи посадових осіб в оригіналі: підпис голови виконавчого органу (якщо спочатку було рішення виконавчого органу), і начальника управління земельних ресурсів, жива друк виконавчого органу; - На акті має бути номер реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів; - Сам державний акт друкується на спеціальному бланку; - Повинно бути опис земельної ділянки: площа, місце розташування, план меж земельної ділянки, цільове призначення; - Повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.
| 
