Оцінка ситуації
Сергій Глазьєв, директор консалтингової компанії "ЕФ Юкрейн":
"Часто перевіряються безвідповідально ставляться до вимог представників Державного департаменту пожежної безпеки. Це можна пояснити тим, що підприємці настільки втомлюються від пильного і не завжди доречного уваги податківців, що на виконання розпоряджень МНС просто не залишається ні сил, ні коштів. Однак, проаналізувавши чинне законодавство Україна, з усією впевненістю можна стверджувати, що ігнорування обгрунтованих вимог департаменту пожежної безпеки може спричинити досить неприємні наслідки - від накладення штрафів до повної зупинки виробництва шляхом опечатування об'єкта.
Також варто зазначити, що далеко не кожне підприємство виконує навіть основні вимоги органів пожежного нагляду.Хоча не зайвим було б виконати елементарні їх приписи: встановити і підключити пожежну сигналізацію, зробити вимір опору в електромережі, обладнати кут пожежної безпеки, встановити необхідну кількість вогнегасників ".
Ігор Коржук, адвокат, партнер юридичної компанії "Лекс консалт груп":
"Відповідно до норм Цивільного кодексу України (ЦКУ), за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її в тому стані, в якому вона була прийнята. Стаття 953 ЦКУ говорить про те, що на першу вимогу поклажодавця йому повинні повернути товар, навіть якщо строк його зберігання ще не закінчився. Також кодекс встановлює відповідальність зберігача за втрату, нестачу чи пошкодження речі, яка знаходилася у нього на зберіганні, на загальних підставах (якщо тільки не доведе, що цевідбулося внаслідок обставин непереборної сили або внаслідок наміру, грубої необережності поклажодавця - стаття 950 ЦКУ).
Основні законодавчі акти, що регулюють питання опечатування приміщень
Цивільний кодекс України
Господарський кодекс України
Кодекс України про адміністративні правопорушення
У даній ситуації річ хоч і знаходиться в тому стані, в якому була передана на зберігання, але все ж з вини зберігача вона не була вчасно повернуто. До того ж охоронець речі не намагається вчинити дії щодо добровільного повернення товару його власнику. Ці обставини дають підстави стверджувати, що власником складу була порушена ст. 953 Цивільного кодексу України. Причиною порушення послужило опечатування складу МНС через недотримання правил пожежної безпеки. А оскільки відбулося залежало від волі господаря складу (адже він міг виконати всі вимоги перевіряючих органів пожежної безпеки), з нього можна стягнути упущену вигоду. Постраждала сторона може звернутися з позовною заявою до суду і пред'явити вимогу про повернення речі в натурі з відшкодуванням завданих збитків та / або недоотриманого прибутку ".
Рекомендації
Оксана Махлай, юрист ЮК "Тарасов і Партнери":
"Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків внаслідок порушення його прав, має право на відшкодування. Під збитками закон передбачає збитки, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які особа вчинила або повинна здійснити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); або доходи, які особа могла б одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У даній ситуації, коли потенційні покупці відмовилися від покупки товару в зв'язку з тим, що поклажодавець (особа, яка передала за договором відповідального зберігання на склад певний товар) не може в термін поставити продукцію, мова може йти про упущену вигоду. Але перш ніж власнику товару звертатися до суду з вимогою про стягнення з зберігача упущеної вигоди, необхідно врахувати, що наявність упущеної вигоди і, найголовніше, її розмір, необхідно довести (на практиці зробити це не так-то просто). І в даному випадку доказом наявності та розміру упущеної вигоди може служити попередній договір, укладений між потенційним покупцем (який надалі відмовився від покупки товару у зв'язку з неможливістю отримати його в строк) і потенційним продавцем (у нашому випадку поклажодавцем). У даному договорі обов'язково повинна бути обговорена вартість товару, який у майбутньому покупець має намір придбати у продавця, і саме ця ціна може бути доказом розміру упущеної вигоди поклажодавця. Якщо такий договір не укладався між сторонами, власнику товару просто неможливо буде довести наявність і розмір упущеної вигоди.
Існує ще один нюанс, який слід врахувати, звертаючись до суду з вимогою про стягнення упущеної вигоди. Відповідно до статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість . Відповідно до частини 2 статті 225 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Вже існує судова практика Вищого господарського суду України, який при прийнятті рішення по аналогічній справі витлумачив положення статей 951 ЦК України та 225 ГК України наступним чином: відповідальність зберігача за втрату, нестачу чи пошкодження речі, прийнятої на зберігання, є обмеженою. А саме: збиток, нанесений речі, дорівнює розміру її вартості. Вищий господарський суд прийшов до висновку, що статтею 951 ЦК України визначено склад реальних збитків, завданих поклажодавцеві і підлягають відшкодуванню зберігачем. І упущена вигода відшкодуванню не підлягає.
Яке рішення буде прийнято судом в тій чи іншій ситуації, прогнозувати важко, однак захищати свої права в будь-якому випадку необхідно ".
Незаконна друк
Часто органи держнагляду вдаються до опечатування приміщень навіть в тих ситуаціях, коли це не передбачено законом. Відомий випадок, коли податкова інспекція цілий день проводила огляд і відеозйомку. Після обіду її представники пред'явили постанову про вилучення документів, але поки вони переписували папери, бухгалтери пішли додому. Раптом інспектори згадали, що їм ще треба вилучити частину документів, які вони бачили в приміщенні бухгалтерії. Почекати до ранку відмовилися і висадили двері, а потім просто її опечатали.
Співробітники підприємства прийшли на роботу, а увійти до бухгалтерії не могли, поки податківці не прибрали з дверей свої паперові стрічки з печатками. У суді перевіряючі пояснили свої дії тим, що шляхом опечатування хотіли забезпечити збереження речей у приміщенні.
|
