За останні два роки близько 120 будівельних компаній закрили або відклали свої проекти на невизначений час, а майже 30 офіційно оголосили про своє банкрутство і припинили діяльність. Число потерпілих, які вклали кошти у зведення будинків на початкових стадіях готовності, зараз в п'ять-сім разів перевищує кількість учасників афери "Еліта-центру" (тоді обдуреними виявилися 1,7 тис. чол.). За словами начальника відділу продажів квартир фірми "Траєкторія" Лідії Ряжських, в Києві в нинішньому році активно будується не більше 40 житлових комплексів з анонсованих раніше 150, пише Ділова столиця. Але реальні втрати пайовиків можна буде підрахувати не раніше ніж через два роки. Закон України "Про запобігання впливу світової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" № 800-VI від 25 грудня 2008 р. фактично визнав кризові явища в житловому будівництві форс-мажорною обставиною до 1 січня 2013 За інформацією адвоката АТ "ЮФ" Василь Кісіль і Партнери "Ганни Сісецкой, до цього терміну девелоперські компанії, попередньо заручившись відповідною довідкою від Торгово-промислової палати, можуть уникнути будь-якої відповідальності за порушення зобов'язань по передачі побудованого житла або поверненню інвестицій." Згідно цього закону до початку 2013 року забудовники звільнені від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених договорами з пайовиками ", - відзначає вона. Керуючий партнер компанії "Діалог-Класик" Артем Новіков говорить, що щоб уникнути повторення ситуацій, коли приватні інвестори будівництва залишаються без грошей і житла, потрібно створювати державний фонд, з якого фінансуватиметься завершення об'єктів, або ж взагалі заборонити продавати квартири в незданих в експлуатацію будинках. "В останньому випадку ризик анулюється. Звичайно, цінова кон'юнктура може змінитися, але при грамотному управлінні проектами ці зміни будуть несуттєвими", - відзначає пан Новиков. Ніхто не допоможе Пайовикам, що потрапили в неприємну ситуацію, юристи радять створювати громадські організації та відстоювати свої права. У деяких випадках, як свідчить практика, потенційним мешканцям вдається домовитися із забудовником. Наприклад, інвестори проекту "Місто Сонця" (багатоквартирні котеджі в с. Крюківщина Києво-Святошинського р-ну столиці), який був заморожений в 2008 р. на стадії готовності 80%, отримають свої квартири до зими. "Після того як ми створили громадську організацію, забудовник пішов нам назустріч. Головною складністю було умовити приватних інвесторів, які внесли 30-50% вартості квартир і будинків, продовжувати фінансувати припинені в кризу роботи", - розповідає голова громадської організації інвесторів "Міста Сонця" Кохання Столяренко. Крім того, інвестори можуть створювати житлово-будівельні кооперативи (ЖБК), оформляти право власності на незавершені об'єкти і продовжувати роботи, самостійно укладаючи договори з підрядниками і власниками земельних ділянок. "Але створення ЖБК має на увазі не тільки наявність серед інвесторів тямущих менеджерів, а й готовність його членів витрачати додаткові кошти на добудову житла", - зазначила Ганна Сісецкая. Якщо ж у інвесторів немає бажання займатися подальшим будівництвом, то можна спробувати розірвати договір із забудовником і вимагати повернути вкладені кошти.Однак на практиці, як запевняє керуючий партнер адвокатського об'єднання Arzinger Тимур Бондарєв, отримати назад свої гроші від зазнає фінансові проблеми девелопера так само складно, як і змусити його завершити проект.
Уважаемые потерпевшие инвесторы, особенное те, у кого есть решения суда, прошу откликнуться для объединения усилий. http://pravo.svami.ua/meta-organizatsiyi/
