Міжнародними зусиллями були розроблені і стали застосовуватися на практиці нормативні положення, пов'язані з електронним торговим операціям нового часу, до так званих "послуг інформаційного суспільства". Ці положення визначають обов'язки постачальників надавати клієнтам інформацію про порядок дій, необхідних для укладення угод або скасування помилкових замовлень, забезпечувати клієнтам реальну можливість ознайомлення з умовами угод, у тому числі за допомогою технічної відсилання до іншого документу, і багато іншого. Все це робиться з метою юридичних гарантій та захисту всіх учасників електронної комерції, у тому числі і в мережі Інтернет.
Електронна комерція в багатьох країнах світу стала предметом регулювання на рівні спеціальних законів. Україна поки обмежилася кількома законопроектами, зареєстрованими у Верховній Раді. Їх основне завдання в адаптації національного законодавства до норм міжнародного права та регулювання відносин щодо продажу і постачання товарів, надання робіт і послуг в сфері електронної комерції. Наприклад, проект закону "Про електронну комерцію" (№ 6086-1) передбачає введення близько 25 понять, таких як електронна угода, адресат, електронна комерція, комерційне повідомлення та ін Умовно під електронною комерцією слід розуміти підприємницьку діяльність, спрямовану на здійснення комерційних операцій за допомогою електронних засобів обміну даними.
Мабуть, одним з найбільш поширених прикладів електронної комерції можна вважати діяльність інтернет-магазинів. У нашій країні мало хто не чув про них. І вже напевно чимало тих, хто хоч раз робив подібну покупку. Але знайдуться і ті, для кого інтернет-магазин залишається загадкою. Якщо і не в прямому сенсі слова, то вже з точки зору правового регулювання такої діяльності точно.
По суті, інтернет-магазин - це оренда у віртуальному просторі, де звичайну вітрину або прилавок замінює сторінка у всесвітній мережі з інформацією і візуалізацією товару і т.д. За інтернет-магазином, як правило, стоїть юридична особа будь-якої форми власності або підприємець. Що стосується правового регулювання діяльності інтернет-магазинів, то в Україну, як згадувалося вище, поки немає спеціальних нормативних актів, якими б подібна діяльність регулювалася окремо. Але купівля-продаж товарів через інтернет - це ні що інше, як продаж товару за зразками, передбачена ст. 702 Цивільного кодексу України, тобто договір купівлі-продажу, укладений на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо).
Слід зазначити, що Україні в цій справі далеко не новатор, тому що в багатьох країнах світу, в тому числі і країнах ЄС, придбання товару за каталогами або поштою давно стало звичною справою. Але не будемо відволікатися. Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не встановлене договором - з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи-покупця. Покупець до моменту передачі товару має право відмовитися від договору за умови відшкодування продавцеві витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо виконання договору. Також норми ГК вказують, що договір продажу товару за зразками відноситься до роздрібної купівлі-продажу і є публічним. І в разі роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи відносини, не врегульовані ЦК, регулюються ЗУ "Про захист прав споживачів". Для порівняння, в Росії подібні цивільно-правові відносини між продавцем і покупцем теж регулюються Федеральним законом "Про захист прав споживачів".
Згідно зі ст. 698 Цивільного кодексу, продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, разом з документами (технічний паспорт, сертифікат якості, гарантійний талон тощо). Ця вимога продубльована в ст. 6 ЗУ "Про захист прав споживачів".
У випадку, якщо продавець не передав товар і документи, покупець має право встановити розумний строк, в який буде здійснена передача. Якщо після закінчення цього терміну продавець не виконав вимоги покупця, останній має право відмовитися від угоди (ст. 666 ЦКУ). Ризик випадкової псування або знищення товару переходить від продавця до покупця з моменту передання йому товару. Якщо покупцеві був переданий товар неналежної якості, то покупець має право на свій вибір вимагати від продавця: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат у зв'язку з усуненням недоліків товару.
У ситуації, коли мають місце суттєві порушення якості товару, тобтонепереборні недоліки або такі, для усунення яких потрібно несумірні витрати коштів і часу, а також недоліки неодноразово проявляються або з'являються після їх усунення, покупець має право на свій вибір вимагати від продавця повернення сплачених грошових коштів або заміни товару. Ця норма міститься як в Цивільному кодексі Україні, так і в ЗУ "Про захист прав споживачів".
Так що, за великим рахунком, з точки зору правового регулювання, покупка товару через інтернет нічим не відрізняється від покупки в звичайному магазині. Необхідно просто уважно вивчати умови доставки, характеристику товару і уточнювати його вартість. Наприклад, перед тим як замовити товар в інтернеті, з'ясуйте, чи входить доставка в його вартість або оплачується окремо. І завжди зберігайте чек або документ, що його замінює. Інша справа, що іноді важко знайти власника інтернет-магазину, тобто по суті претензії пред'явити нікому. Проте до того моменту, як буде прийнятий спеціальний закон по електронній комерції, сподіватися на позитивні зміни в цьому питанні передчасно.
Поради споживачам
Як не потрапити в халепу, купуючи товари в Інтернеті?
1. Вибирайте популярний і перевірений Інтернет-магазин. Це можна зробити, почитавши коментарі та повідомлення на тематичних форумах або сторінці "Коментарі" самого магазину. В крайньому випадку, розпитайте друзів і знайомих.
2. Якщо є можливість "помацати" товар у звичайному магазині, до того, як замовте його в Інтернеті, обов'язково це зробіть! Тоді ви будете точно знати, як виглядає насправді майбутня покупка.
3. Сплачуйте товар тільки при його отриманні. І якщо вас щось у ньому не влаштовує, не соромтеся про це говорити кур'єру, аж до відмови прийняти товар. Краще десять разів подумати і не купити, ніж один раз купити, не подумавши.
Акцент
Податковий гніт для Інтернет-магазинів
А як же йдуть справи з оподаткуванням інтернет-магазинів? Виходячи з чинного законодавства, фіскальний питання вирішується таким чином.
Отже, якщо Інтернет-магазин належить фізичній особі-підприємцю, який перебуває на єдиному податку, то щомісячний податок складе 200 гривень, якщо підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, то податок складе 25% від чистого доходу, після вирахування інших обов'язкових платежів.
Якщо ж власником Інтернет-магазину є юридична особа, яка працює на єдиному податку, то його сума буде становити або 6 (+ ПДВ), або 10% від доходу з реалізації продукції. Якщо підприємство перебуває на загальній системі, то необхідно сплачувати ПДВ і 25% податку на прибуток. Як бачимо, простіше реєструвати магазин на фізичну особу-підприємця, та звітності менше, і сума сплати податків теж. За умови, звичайно, що річний оборот не перевищуватиме 500 тисяч гривень.
У Німеччині, наприклад, дрібні підприємці, подають звіти раз на рік, а не раз на квартал, як це робиться в Україну. Але при цьому, у нас є єдиний податок, при якому звітність зводиться до мінімуму.
|
