Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках коли:
-      працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги;
-       під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;
-      особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;
-       у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди ) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги;
-       у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму)

Відповідь на це питання можна знайти за адресою http://pravoznavstvo.at.ua/faq/0-4#229

Опіка і піклування встановлюється за місцем проживання особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Для встановлення піклування треба звернутися до органів опіки та піклування, що у місячний термін мають винести рішення щодо встановлення піклування. 
Відповідно до норм щодо страхового стажу, які містяться у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до страхового стажу для обчислення пенсії зараховується час догляду за престарілим (старше 80-ти років), який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Зазначений період догляду зараховується на підставі довідки органів праці та соціального захисту населення про одержання відповідної державної допомоги. Під час призначення пенсії буде застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, які передують року звернення з приводу призначення пенсії.

Ознайомтесь з статтею: Тяжке питання аліментів.

Догляд за пристарілими людьми може здійснюватися у декількох передбачених законом формах.
Так, відповідно до Цивільного кодексу України догляд за пристарілою людиною може здійснюватися у вигляді довічного утримання.
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно ( ст. 744 ЦК України).
При цьому, договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Разом з тим, догляд за пристарілою людиною може здійснюватися у вигляді опіки над літньою людиною чи у вигляді патронажного піклування за такою людиною.
Опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які:
- не досягли 18 років;
- визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
- перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
- раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
- позбавлені батьківських прав;
- інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
- засуджені за скоєння тяжкого злочину.
При оформлені опіки над літньою людиною одним із необхідних документів є довідка про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника). Таким чином, органами опіки та піклування при винесенні рішення про встановлення опіки над людиною буде враховуватися стан здоров’я майбутнього опікуна, зокрема з’ясуванню підлягає питання чи зможе опікун виконувати свої обов’язки та чи не завадить стан його здоров’я здійснювати опіку.
Разом з тим, той, хто виконує догляд, поповнює свій страховий стаж. Так, в розрахунок страхового стажу увійдуть роки догляду за літньою людиною.
Варто зазначити, у вигляді патронажного поручительства опікунство над престарілими людьми оформляється в тому випадку, якщо вони не страждають певними психічними розладами, а просто є немічними і нездатними доглядати за собою самостійно. Оформити таке опікунство можна тільки при наявності заяви від самої людини, що підтверджує, що він згоден на те, щоб за ним здійснювався догляд. Відмовитися від опіки така людина може в будь-який час, також написавши відповідну заяву.

Особливості здійснення прикордонного та митного контролю
на "зеленому коридорі"
Вибір особою (водієм чи пасажиром) смуги руху "зелений коридор" означає вибір форми декларування товарів, транспортних засобів та особистих речей шляхом учинення відповідних дій.
Транспортний засіб здійснює зупинку один раз на лінії паспортного контролю. Перевірка документів та митний контроль проводяться без виходу пасажирів та водія з транспортного засобу.
Перевірка документів здійснюється посадовою особою підрозділу з охорони державного кордону шляхом:
- огляду документа, що пред'являється, визначення його виду і відповідності встановленому зразку;
- звірення фотокартки в документі з особою пред'явника;
- візуальної перевірки документа і, за потреби, з використанням технічних засобів з метою виявлення підробок або їх ознак;
- перевірки правильності заповнення документів;
- перевірки відповідності відомостей, зазначених у візі (візовій етикетці) України (дозволі на в'їзд в Україну) або в документі, що підтверджує мету поїздки (вкладці, туристичному ваучері, свідоцтві про запрошення, телеграмі-запрошенні, іменному списку тощо), пред'явленому документу;
- перевірки наявності доручень правоохоронних органів щодо пред'явника документа;
 
Митний контроль здійснюється посадовою особою митного органу шляхом візуального огляду транспортного засобу, перевірки документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб (або користування ним), реєстраційних (технічних) документів, документів, що підтверджують постійне місце проживання особи, а також внесення до відповідного електронного журналу таких відомостей:
- марка, модель;
- П. І. Б та місце проживання водія;
- реєстраційний номер транспортного засобу (у разі наявності відповідних технічних засобів контролю заноситься автоматично за результатами сканування або коригування);
- VIN - код транспортного засобу.
 
У разі ввезення громадянином-нерезидентом транспортного засобу, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, посадова особа митного органу інформує його про необхідність ознайомлення з умовами тимчасового ввезення транспортних засобів (транзиту) на митну територію України, відомості про які розміщені на інформаційних стендах, розташованих перед зоною митного контролю та безпосередньо у цій зоні, зокрема про:
 
1) необхідність обов'язкової реєстрації транспортних засобів в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (для транспортних засобів за кодами 87.01 - 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, якщо строк їх тимчасового ввезення для власного користування перевищуватиме два місяці);
 
2) необхідність обов'язкового вивезення транспортного засобу за межі України в строк, визначений законодавством, або оформлення цього транспортного засобу з метою вільного обігу на митній території України в порядку, установленому законодавством України;
 
3) відповідальність за порушення визначених законодавством умов тимчасового ввезення (транзиту) на митну територію України транспортних засобів, що перебувають на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, визначену Митним кодексом України.
 
Громадянин-нерезидент, який тимчасово ввозить транспортний засіб, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, не надає письмового зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу.
 
У разі отримання інформації щодо факту невивезення громадянином-нерезидентом раніше ввезеного на митну територію України транспортного засобу, вповноважена посадова особа митного органу вживає заходів для з'ясування причин і обставин невивезення цього транспортного засобу а також вивчає питання щодо можливої наявності ознак порушень митних правил.
 
На підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, за ініціативою посадової особи підрозділу з охорони державного кордону чи митного органу, транспортний засіб може бути виведений із загального потоку і перенаправлений зі смуги руху "зелений коридор" на смугу руху "червоний коридор" або в місце здійснення митного контролю та митного оформлення для проведення митного огляду.

Доброго дня!

Співробітник приватної охоронної фірми  має право проводити огляд особистих речей тільки з дозволу власника особистих речей.

Виділення ділянок з земельного запасу проводиться рішеннями місцевих сільрад де ці землі знаходяться на балансі  за поданням голови сільської ради.

Ознайомтесь з статтею: Тяжке питання аліментів.